Спочатку взимку троє туристів майже день добирались в Карпати для того, щоб вийти за насєльонку, закопатись в сніг і зробити дньовку. І що саме дивне, це було круто. А потім на горизонті замаячилі "другі" травневі, навпроти яких було написано просто "Карпати". А коли періодично в списку походних хотєлок спливають бажання не якихось конкретних місць, а атмосферності, то картина вимальовується сама по-собі. Адже без різниці куди йти, головне з ким.

Що воно таке? Чому вирішив бігти? Чи встиг підготуватись? Маршрут пробіг чи просто йшов? Чи хотілося десь на маршруті лягти під деревцем і сказати "я усьо"? Які емоції і чи буде продовження таких забавок?
Як то кажуть про все це і навіть більше:

Травневі свята - високий туристичний сезон для багатьох - хтось їде в нове місто, а хто в сплав чи похід. Розмови про альп.виїзд звучали ще по завершенню трійки по Приказбеччі, але минулий сезон для мене пройшов взагалі без спортивних заходів і тому на цей планувалось зразу багато всього. І один із пунктів було реалізовано на першу частину травневих свят.

Одне і те ж значення "категорії складності" для різних ділянок можуть нести в собі різні значення. Що таке гірський похід 3-ї категорії складності і чим він може відрізнятись від пішого походу? Чим відрізняється перевал 2А від альп-маршруту 2А? Так як в своїх постах часто оперую цифрами, то стала потреба трохи це розписати.