Тетерів: перший сплав

Про сплав ми говорили вже пару років, аж доки Ден взяв і не організував все самотужки, а ми не відмовились прийняти участь. І того в головних ролях: річка Тетерів (а також дамба, Дениші і Житомир), чотири байдарки + дванадцять веслувальників.

Ввечері п'ятниці Ден зі Стасом відправились за байдарками і вже через пару годин ми з Деном пакували байдарки в тісному коридорчику. Місця на все не вистачило, в результаті чого весла опинились у ванній на акліматизації :)

Так як нас назбиралось дванадцять учасників, а бажання витрачати час на складну логістику без значної економії грошей ні в кого не було, то вранці всі пакувались в орендований бусік. Основне місце збору - м. Житомирська була обрана як найзручніший старт на Житомир.
Все пакування було в супроводі не самого оптимістичного фону - аварії з участю чотирьох машин, одну з яких розвернуло на 180°. Далі по дорозі ми зустріли ще пару аварій: вся біда в тому, що вночі був дебелий заморозок і асфальт більше нагадував каток для машин. Це був перший натяк на дубарь який нас очікував попереду.

Вивантажені речі перекочували на берег і почався квест - збери човен. Так як більшість була або без досвіду, або останній сплав був дуже давно, то пазл зібрався тільки командним брейнштормом. Але головне результат, тим паче поки збирались, то й сніданок підготувався.

1. Старт:

2. Весла на любий смак:

 3. Наша команда по збору човна:

Маршрут був обраний таким чином, щоб перший день в нас були завали і обноси, сильна течія, а вже потім ми виплили на широку річку. 

Ну це так планувалось, в результаті наш човен кидало від берега до берега і ми якось намагались з цим поратись, періодично припираючись, але на фотках все ж таки посміхались.

На черговому завалі я вибирався на берег і для мене стало неочікуваністю, що під самим берегом було не просто по пояс, а по саму шию. Далі я плив у Дімонових запасних штанях.

4. Команда нашого бравого човна на фоні чергового завалу:

Черговий обнос, тут ми стикнулись з тим, що течія була сильна і виносила човен прямісінько на гілки, так що довелось дебело маневрувати. Ми довго шукали альтернативу, частина групи була не довольна, але кеп сказав, то всі й поплили. І хочу додати, що це був один із самих цікавих етапів.
5. Активна робота (фото Лори):

6. Пройшовши маневр, в очікуванні останнього човна:

7. 

8. Черговий привіт від бобрів. На щастя обносити не довелось:

9. Вигрузка на берег (фото з чийогось телефону, скоріш всього Міхіного):

10. Так від берега до берега ми все ж таки наблизились до місця стоянки

11. Табір:

10. Ранок нового дня:

12. Сплав сплавом, а гігієна понад усе:

13. Табір потроху просинався, готуючись до нового дня. Ранок балував сонечком, шкода, що не довго:

Не встигли ми проплисти і пару годин, як сонце сховалось за хмари і побачили ми його аж під вечір. Звичайно ж на заміну сонця прийшов дощ, який нас періодично балував, майже не даючи розслаблятись.

14. Андрюха в нас був єдиним хто не вміє плавати, тому на ньому зажди був оранжевий жилет:

Якщо чесно, то мені запам'ятався далеко не увесь маршрут. Було доволі прохолодно і тому це сильно перебивало задоволення, але було пару місць в яких холод відходив далеко на задній план. Одним із таких місць був очеретовий лабіринт, з якого ми не зразу найшли вихід. Але це було перше місце де ми догнали групу (наш човен був трохи аутсайдером першими днями) і ми нарешті плили всі разом, часто бік об бік.

15. 

І зразу ж після цього місця було наступне - з відвісними скелястими берегами. До Денешів було рукою подати

16. На фоні крутецьких берегів:

16. Не далеко від місця відпочинку. Те саме місце, але інший берег:

17. Вид у зворотній бік: 

18. Все те ж місце:

Всі кадри були зроблені на одну й ту ж саму камеру, доки чекали збору всіх човнів. Як передавалась камера, а ось так:

19. Бачите той поплавок який я намагаюсь дістати? От під ним камера:

Після короткого перекусу і відпочинку ми відправились далі. Річка ставала все ширшою і скоро під акомпанемент дощу ми переносили наші човни через дамбу. Було геть не легко, навіть розгрузивши човен він важив десь ±200кг. Розбившись на четвірки ми один за одним перенесли човни, а дівчата тим часом зайнялись речами і веслами.

20. Трансфер човнів (Лорине фото):

21. Дамба яку треба було перенести (фото Михайла):

Після дамби річка стала вужчою, але набагато ширше ніж в перший день. Плисти було легше, та і з часом знов стала широкою.

22. Вид зверху (Лорине фото):

23. Вид зверху (Лорине фото):

24. Командне фото:

Так ми і плили, доки не вперлись в дамбу яка вже була на території військової частини. Нас без проблем пропустили і перенісши човни ми відправились до місця табору.
25. Милуємось бобровою роботою:

26. Останній ранок:

Напередодні підсушивши речі біля вогнища не було ніякого бажання мокнути знов, тому задіяли всі можливі ресурси - на тіло дощовик, на ноги пакети. Виглядало дуже дивно, але плисти було набагато комфортніше.

27. Відчалюємо:

28. Невдовзі ми припаркувались біля чергової дамби і знов почали переносити речі

29. 

А там не за горами був пляж Житомира, на якому було домовлено нас забрати. Так як часу було достатньо, то ми не тільки вимили байдарки, а й пообідали, позагоряли, а хтось і вздрімнути встиг.
30. Фініш:

Все пройшло круто і після сплаву єдине бажання - повторити, але з однією умовою - це має бути більш теплий сезон. Бо так як я намерзся на сплаві я замерзав всього пару разів. А щоб таке було весною, то мабуть і жодного разу.