Заповідний Джарилгач: пляжний відпочинок в колі дикої природи

Джарилгач - дуже багатогранне місце. Це і найбільший острів України та Чорного моря, і одноіменний природний парк, та і просто чудове місце з маяком, урочищем, білосніжними пляжами і багатою дикою природою.

Про це місце я чув багато, але тільки в минулому році була якась непевна спроба туди потрапити. Після того мені трапилось ще більше годного матеріалу і тоді вже не на жарт думав приєднатись до чудових рєбятух Explorer Life (рекомендую👍). Але моє неприйняття комерції і швидка реакція друзів під час відпочинку на Сколівському трейлі порішало справу так, що на закриття місцевого сезону ми добрались до цього чудового місця (з логістикою нам сильно не щастило, про ці нюанси буде написано під кінець).

Причини чому саме сюди?

Вже давненько заглядаюсь на апгрейд свого теле-об'єктива і тут все далеко не тривіально, а роздумів вистачить на окрему добірку постів. Якщо ж коротко, то хотів взяти теле-конвертери на тест і випробувати їх на чомусь підходящому, а не просто так гасать з фотоапаратом. І для такого тесту були обрані олені Джарилгачу.

1. Причина номер раз. А там їх багатенько:

Про іншу фауну я також чув, але мене цікавили саме олені і до певного часу взагалі нічого більше. Тож сам шанс їх побачити вже однозначно все вирішував. Але чесно кажучи були ще причини, хоча вони вже нічого не вирішували і були в ролі здоровенних бонусів.

2. Причина номер два:

Так, морько мене також цікавило, цей рік просто вимагав матрацного відпочинку. І хоча увесь сервіс тобі треба принести на своєму горбу, та тут було все, чого бажалось.

Проблеми табору

На острові з табором декілька нюансів:

• вода там є тільки в двох місцях, тому вибір місця обмежується радіусом на який ви згодні ходити за водою;

• сонце тут скрізь, бо родзинка острову - білосніжний пісок;

• а ще тут дуже багато людей які ламають дерева і намагаються палити багаття.

3. Наш табір стояв не на березі моря (треба було пройти аж десять метрів), але тінь була для нас важливіша. І в зной ми ні про що не шкодували, а лиш насолоджувались:

Про дозвілля, фото-полювання, зоряні ночі і походи за водою

Ми планували, що зайдемо подалі, можливо на середину острова, але сонечко і морько натякнули, що пройти пару кілометрів вже достатньо.

4. Дуже коротко про дозвілля:

Дозвілля в нас було більше ніж треба 😊 Якщо ж брати тематичне для цього місця - то в нас було достатньо комплектів масок і трубок. З найцікавішого, що вдалось побачити - як забавно краби зариваються в пісок і клацають кліщнями, коли до них щось наближається. Також бачили крабів-відлюдників, креветок (не смажених, а які носяться як навіжені) та рибу-голку. А ще дуууже багато медуз (при чому не просто оті соплі, а справжні). Ну і купання, як же без нього. Але воно тут відносне. Зняти спеку - так; для повноцінного ж плавання - довго йде мілина (її добре видно на гугл.картах).

◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Похід за водою тут перетворюється на повноцінну прогулянку. Я підготував техніку, проте ні дорогою туди, ні дорогою назад ми не побачили жодних рогів, щоб стирчали з трави. Тому довелось розминатись на пернатих і перейматись і нервувати на рахунок чи все вийде з оленями.

5. Мартин:

6. Пірникоза сірощока (?):

7. Качки:

◦ ◦ ◦ ◦ ◦

По поверненні в табір я вгледів сокола і вирішив трішки заглибитись в острів і далі потестити техніку на птахах.

Він літав колами і періодично повертався до напівсухого дерева. Тому коли птах вчергове відлетів, я підійшов ще ближче і став чекати коли він повернеться. Але поки його не було, я помітив руду пляму яка мелькотіла в парі сотні метрів. Переповнений запитаннями воно-чи-не-воно я припав до відеошукача і розмита пляма сфокусувалась. Не впевнений, що в ту мить я не видав ніякого звуку, але то був таки справжній олень! Але попереду була значна відстань до моделі, адже не хотілося сполохнути тварину, яка в себе вдома.

Ховаючись за поодинокими деревами, короткими перебіжками я підкрався до цілі. В один момент думав, що вона мене помітила і їй просто по барабану, але далі виявилось, що то не так.

8. Перша:

Складність в основному була в тому, що більшість часу тварина стояла встромивши голову в траву, що логічно.

В один момент модель вийшла на дорогу, обабіч якої не було дерев. Тому вирішив подивитись чи помітили мене і продовжив йти за нею, періодично фотографуючи. Завмерша морда на десяток секунд була відповіддю (ота сама з фото №1), потім вона увімкнула режим "стрибати" і зникла за кущами.

Висновок було зроблено і щоб не заважати подальшій вечері я відправився в іншу сторону.

9. Того вечора я зустрів ще пару рогатих, але самці були більш пильними:

Наступного дня

Наступного дня вирішив пошукати оленів вранці, в результаті знайшов цілу сім'ю а трішки пізніше справжнього рогатого оленя. Із цікавого - чим більші роги тим пильніше вони слідкують за малечею. Шкода не було в кого спитати про повадки тварин.
10. Прогулянка чоловічої половини:

11. Переможець в номінації "роги":

12. Прогулянка жіночої половини:

13. Останній:

Ходити за оленями було неймовірно цікаво і місцями складно, тож наступного разу буду готуватись і консультуватись. Та і треба буде спробувати інші місця, на щастя острів не маленький.

14. Бонус на зворотній дорозі:

15.

Ще один похід за водою

Режим відпочинку в нас був матрацний на всі сто, тому в наступну прогулянку за водою вирішили пройти з Денисом на іншу сторону острова. А це було аж на 800м далі ніж ми ходили за водою. Насправді, більша проблема тут була не відстань, а пісок. Йти по ньому і складніше і довше. Але з такими відстанями все ж таки не критично.

Пройшовши лісника і вийшовши з посадки ми вийшли ніби на геть інший острів: із піщаного пляжу потрапили у справжній степ.

16.

На жаль в цій частині ми не помітили ніякої живності, знов таки окрім птахів: малої білої чаплі + якогось хижака.

17. Відлуння цивілізації:

18.

19. Голуб на природі і голуб в місті це зовсім різні птахи, але тільки візуально. Цей чистенький:

Самих цікавих мешканців острова ми знайшли вже на зворотному шляху, вони паслись недалеко від дороги і відрізнялись темними боками на відміну від тих, яких бачили раніше.

20. Аборигени:

Вечірня програма

Кожна вилазка була особливою, але до останнього хотілося зробити один кадр. В результаті він був майже, але не вдався. Проте ніякого розчарування не було, за цими тваринами було надто приємно спостерігати.

21.

22. Тоді він мене ще не бачив, так співпало:

Логістика

Більшою темою за тварин може бути тільки логістика. Вона ділиться на 3 частини:

1. Скадовськ - Херсон

Тут все просто - виходиш з потяга, тебе пижують в автобус. Потім автобуси скінчаються і тобі кажуть "а я що? я взагалі водій" і тікають. Місцями трохи балаган, місцями організована черга, але кращий варіант якщо вас група - домовитись про трансфер завчасно, на вартості особливої економії нема. Якщо ж економія питання для вас критичне, то краще завчасно купити квиток на автобус з автостанції (10-15хв пішки), бо по приходу туди є шанс, що автобуси будуть приходити, а квитки вже всі розкуплені (на автостанції ж вам будуть казати, що поки автобус не прийде, вони про місця не знають).

Зі зворотною дорогою ситуація майже така ж. А враховуючи те, що ми були на свята, то вона була ще й трішки гіперболізована. В результаті на автостанції в касі нам казали, що квитків нема (їм банально вигідніше продати на той же автобус, але до кінцевої станції). Але все можна було нарішати з водієм. Так що в Скадовську можливий балаган ще більший ніж в Херсоні + від причалу там ~2.5км.Отже якщо у вас матрацний відпочинок + толпа, то краще таки трансфер.

По цінах:

◦ вартість з автостанції ~110грн

◦ вартість з залізничного вокзалу ~120грн

◦ вартість трансферу ~150грн

2. Скадовськ - Джарилгач

Тут все простіше, але...

Є теплохід який курсує два рази на день, актуальну інформацію по вартості і розкладу можна дивитись на офіційній сторінці; по телефону вони також відповідають і можуть уточнити. Але...

Наприклад коли приїхали ми, то один із двох теплоходів зламався. Вони то підсуїтились і почали це питання вирішувати через катери, але ті хто був з наметом сказали чекати вечірнього рейсу (благо зараз у їхньому флоті дві одиниці). В нашому випадку ми вирішили питання самі і зекономили купу часу, але купили зворотній на теплохід. Щоправда це все робилось дуже швидко і ми тоді ще не знали, що вартість теплоходу у них одна "туди" чи "назад" чи "туди і назад".

Тому знову ж таки краще вирішити це питання трансферами. Тут вже вийде суттєво дорожче (х1.5-2), тож все залежить від того скільки у вас вільного часу. Вцьому випадку бюджет і час на різних сторонах вагів.

Вартість парому (єдиний квиток туди-назад) в сезоні 2019 була 200грн з пасажира (за рюк платити не треба).

3. По острову

Якщо вже їхати на катері, то є сенс щоб вас підкинули куди ви хочете (тільки не забувайте про воду). Якщо ж пішки, то по піску та з рюкзаком йти хоч і важче, але привали з купанням все нівелюють. Все залежить тільки від того як ви товаришуєте зі спекою.
23.