В цьому році наша команда таки вибралась в Кам'янець, щоб полазити по двадцятиметровим бурулькам. І як то буває, спочатку людей було до десяти, потім же будинок туриста був немов та Рукавичка.
В Кам'янець ми доїхали доволі рано тож маршрути були вільні, на самій сочній локації були наші друзі які вночі завісили маршрут і ночували біля нього, тож з часом були ротації між маршрутами, тому, що народу в перший день вистачало.
1. День перший, початок:
Перший день був насичений на пригоди, тож часу було не багато і відповідно фотографій залишилось мало.На другий день більша частина народу відпала сама по собі тож вже не було потреби більше ніж в одному маршруті, часу якраз вистачало на відпочинок настільки, що до нас приєднались інший турклуб.
2. Іван на маршруті:
3.
4. Майже старт маршруту. Тут можна побачити одну розповсюджену помилку — ногу (в такій ситуації — ліву) не можна ставити на носок, бо в такому положенні кішка не працює, тож тут схоже льодолаз тримається в основному на страховці, а не самостійно.
5.6. Висота бурульки на другий день була більше ніж 25 метрів, бо кинувши 48-метрову мотузку, вона до землі не долетіла жодним з кінців:
7. Бодя дуркує на мотузці:
8. Саша і його льодовий інструмент. В перший день ми лазили окремо і у нас були тільки льодоруби, з інструментами Олександра лазити було набагато зручніше і простіше:
9. Як кріпляться ноги:10. Звичайно деінде зустрічаються "сходинки":
11. Тетяна:
12. Глядацька зала - Бодя, Іван, Толік, Олександр:
13. Льодовий інструмент та Іван:
15. Останній маршрут перед сутінками у виконанні Анатолія:
Ну і невеликий бонус для чого потрібна страховка (матеріал звідкись з інтернету):
Круто. Люблю льодолазання в Кам"янці.
ВідповістиВидалитиА останнє зображення зі зривом теж звідти? Незнайоме місце якесь.
Кам'янець взагалі чудове місто, а бурульки то шикарний бонус взимку :)
Видалити> А останнє зображення зі зривом теж звідти?
ні, гіфка з інтернету, тож не знаю, що то за місце