Всі вже чули про тему на рахунок прапора, що начебто його потрібно перевернути? На сьогоднішній день достатньо документів які підтверджують, що прапор саме синьо-жовтий і був таким і на початку XX сторіччя і раніше. Але у прихильників є цікавий аргумент - "а старі фотографії?". От про це і поговоримо, так як дійсно на фотографіях початку ХХ сторіччя український прапор виглядає не звично.
1. Українські січові стрільці з синьо-жовтим прапором:
Частина 1 - Про кольори які нас цікавлять
Жовтий колір у сприйнятті самий яскравий і якщо знебарвлювати зображення, то він буде одним із найсвітліших серед інших (в нашому контексті точно світлішим за синій). Але яким чином були зроблені старі фотографії? Відповідь очевидна - на чорно-білу плівку. А плівкова фотографія це завжди про хімію.
Фотоматеріали XX сторіччя
Час який нас цікавить це початок XX сторіччя, саме тоді зроблені фотографії з "перевернутим" прапором. В той час широко використовувалась желатино-срібні фотоматеріали (більше деталей та історії буде в другій частині) які мали різну чутливість до різних спектрів. Найбільша чутливість була до синього та фіолетового спектру, найгірша ж була до "теплих кольорів", а це жовтий, оранжевий і особливо червоний (чим ближче до довжини інфрачервоної хвилі, тим гірше цей колір передавався на фотографіях).
Якщо пригадати процес фотографування, то плівка є негативом і кольори які сильніше впливають на матеріал при проявці залишають більш темні місця, а при процесі друку ці темні місця відбиваються світлими. І так як плівка була чутливішою до синього чим до жовтого, то цей колір був світлішим.
2. Плівка більш чутливіша до синього і відповідно цей колір темніший на негативі і світліший на позитиві. Шведський прапор у кінофільмі 1923 р.
Коли сталось виправлення передачі кольорів?
Цю проблему вдалось виправити тільки з часом з переходом на інші фотоматеріали, так фотографії 40-х років вже вірно передавали яскравості синього і жовтого кольорів, але остаточний перехід відбувся з використанням панхроматичної емульсії яка була чутлива до всього видимого спектру. І хоча перші зразки такої емульсії були ще в 1906 році, але широкого використання нові фотоматеріали досягли не скоро.
3. Різниця в прапорі Швеції на змаганнях в 1939 році і Олімпіади 1948 року:
Інші ілюстрації
4. Нагрудні знаки "УСС 1914" які в оригіналі є у приватних колекціях:
Частина 2 - Детальніше про світочутливість і історію плівки
1839 Дагеротипія
Дагеротипія полягає в тому, що посріблену мідну пластинку старанно полірують. Потім безпосередньо перед зйомкою обробляють парою йоду, внаслідок чого утворюється тонкий шар світлочутливого йодистого срібла. Під дією світла в цьому шарі виникає приховане зображення (одразу позитив), яке проявляється випарами ртуті. Отримане зображення фіксують розчином тіосульфату натрію.Тобто дагеротип це такий собі полароїд XIX сторіччя, тільки в ручному режимі і який з'явився на світ набагато раніше. Так як він використовував "чисте" срібло, то спект кольорів був дуже обмежений (див. зображення №17, лінія №1).
1851 Колодієвий процес - амбротипія або феротипія
Для створення негативів за мокрим колодієвим процесом використовують скляні пластинки, на які поливають світлочутливий шар. Перед початком роботи скло полірують водно-спиртовим розчином крейди. Емульсію готують змішуванням 2%-го колодію з бромистим кадмієм і йодистим калієм. Після поливу розчину на підготовлену пластину, він підсушується до вологого стану і піддається сенсибілізації обробкою в розчині нітрату срібла. Цей процес найчастіше відбувається протягом 4-5 хвилин у спеціальній ванні, де платівка розташовується вертикально. Про закінчення процесу свідчить зміна кольору колодію на молочно-білий. Після експонування у фотоапараті, платівка відразу ж проявляється розчином залізного купоросу за неактинічного (?) жовто-зеленого освітлення. Для зниження швидкості проявлення і зручності візуального контролю до проявника додають оцтову кислоту і цукор. При виготовленні амбротипів процес слід переривати до того, як почнуть проявлятися деталі в тінях зображення, інакше позитив буде практично невидимим у відбитому світлі. В XIX столітті як фіксаж застосовували ціанистий калій, а в сучасній технології прийнято закріплювати колодієву фотопластинку гіпосульфітом.
Якщо говорити дуже грубо, то сам процес відносно дагеротипу не сильно змінився, дещо покращилась світлочутливість і суттєво зменшилась витримка, але сильної зміни в передачі кольорів ще не було [колись тут будуть цифри і підтвердження цих слів].
1884 Желатиносрібний фотопроцес - ортохроматичні фотоматеріали
Сенсибілізація фотоматеріалів - збільшення загальної світлочутливості та розширення зони спектральної чутливості за межі природної для галогенідів срібла. Якщо простими словами - збільшення кольорів які правильно передаються плівкою.
Желатино-срібний фотопроцес - сучасний фотографічний процес, заснований на використанні желатину як сполучного елемента світлочутливих галогенідів срібла. Фотоемульсія такого складу наноситься на підкладку зі скла, паперу або гнучкої плівки та зберігає світлочутливість та придатність для лабораторної обробки протягом років.
1906 Панхроматичні фотоматеріали
Більшість сучасних фото та кіноплівок відносяться до панхроматичних і ізопанхроматичних фотоматеріалів, тому здебільшого на них не пишуть тип (з того, що бачив, то ILFORD вказує на своїх плівках PAN або PANF).
13. Упаковки декількох чорно-білих плівок 135 типу які зараз є в продажу:
Інше
Рекомендації:
Дописати коментар