Сніжний Крим II - День 1й "Зимова казка"

Після успішного минулорічного заходу ми ще в потязі обговорювались плани на наступну зиму 2014 року. І ось прийшов лютий і ми не задумуючись помчались в Крим на зустріч пригодам, і вони не змусили нас очікувати)

Коли тільки брали квитки, то прогнози на сніг були досить мізерні, але ми сподівались на краще, моніторили ситуацію і потихеньку готувались до снігу. І ось за пару до нашого виїзду Крим засипало снігом!

* Це було понад наші сподівання, адже минулого року сніг був лише на верхньому плато Чатир-Дагу. Цього ж року довелось вдягати бахіли на виході з тролейбусу *

Кому цікаві всі технічні деталі походу винесені в окремий пост - Сніжний Крим II - технічні деталі

* Про ці деревця вже було декілька фотографій - "Монстри Ангарського перевалу"  *

* Одне з тих місць де пару років тому було також зроблено загальну фотографію. Начебто було лише цією весною, а фотографії в архіві за 2012 рік *

* "Аборигени Демерджі" або по той бік Їжачка в тумані *

* Здебільшого перша частина дня була туманна. Але один раз сонце доволі сильно пробилось крізь хмари і в цей же момент хмари відійшли від вершини Лисого Івана, видовище було гарне. На жаль на фото цей же вид, але через пару хвилин, коли вершину знов почало затягувати. *

* Що тут сказати, давно хотів потрапити в такий сніжний ліс, але все було потрібно рано вставати, то було не до прогулянок, то п'яте, то десяте... А тут так підфортило! Кожна гілка деревця обережно усіяна сніжними кришталиками, що формує казковий зимовий ліс *

* Туманні привиди *

* І знов таки нашою стоянкою на обід стає поляна МАН, де ми й примостились серед хвої щоб наповнити свої шлунки, котрі вже добряче влаштували хоронаду *

* Найвідповідальніша робота :) *

Потім деякий час було не до фотографій і саме в цей проміжок сталось доволі вагомі події (мабуть саме через це і не було часу фотографувати). Все почалось з того, що в нас було два маршрути від поляни МАН до вершини: похилий ну і тим яким ми пішли) Виграш був в тому, що ми економили більше ніж 1 км відстані, але набирали висоту більш стрімкіше, та більш вагомий плюс - ми могли відвідати печеру МАН. І тут ми дійсно не прогадали. Доки ми вийшли на вірну дорогу, прийшлось трішки пошукати стежку і лізти вгору по камінним глибам. З рюкзаками в нас таке було вперше, тим паче взимку. Але один момент добряче закарбувався в пам'яті - коли рюкзаки передались нагору і один за одним всі учасники піднялись нагору ми нарешті вийшли з хмар і для нас відкрився чудовий вид на верхнє плато Чатир-Дагу:

 * Це був один з найяскравіших моментів дня. Але з деякими фотографіями виявились проблемки, дуже сподіваюсь, що вийде зібрати панораму з цим видом *

* Сонце почало сідати за небосхил і ліс став ще чарівнішим, наситившись теплими відтінками. А ми вже бігли по знайомій стежці до печери *

 * ну.. хто біг, а кому ще доводилось в попихах фотографувати :) *

* І маю вам сказати, що ми дійсно не прогадали, печера взимку мені сподобалась набагато більше. *

* Пару загальних фото і треба бігти щоб подивитись на захід сонця *

 * І ось той момент заради якого хочеться повертатись і повертатись, шукати нові місця для любування заходом сонця *

 * Сонце ще не повністю заховалось і небо балує погляд своєю красою *

  * Нижнє плато Чатир-Дагу майже на одній висоті з хмарами, як лайнер курсує по небесним хвилям.. *

 * Техтура лісу з висоти *

 * і якісь туристи на Лисому Івані *

 *****

 * А ось і поляна МАН з висоти *

 

* Але сонце повністю сіло і час йти. Час виходити на вершину, до неї лишалось менше всього кілометр, і боротись з сильним вітром *

Далі ми просто йшли, корегуючи маршрут по навігатору. Сильний вітер змусив нас утеплитись і прискоритись. До табору лишався останні кілометри. З навігатором ми все-таки також не прогадали, хоч ми й знали майже увесь маршрут, але йти в сутінках і шукати дорогу - це не та річ яка додає оптимізму. І дивна річ, наш маршрут майже повністю збігався зі слідами, котрі залишив заєць. Інколи з'являлись інші сліди і я думав, що собачі, але на наступний день ми мали змогу добряче розгледіти власника цих самих слідів.

* Далі були лиш побутові зайняття - табір, вогнище (точніше невеличкий кострик) і рятівна вечеря *

* Добраніч ;) *