07 травня 2019

Категорії складності в горах [Теорія]

Одне і те ж значення "категорії складності" для різних ділянок можуть нести в собі різні значення. Що таке гірський похід 3-ї категорії складності і чим він може відрізнятись від пішого походу? Чим відрізняється перевал 2А від альп-маршруту 2А? Так як в своїх постах часто оперую цифрами, то стала потреба трохи це розписати.
Це ще не фінальна версія, потроху дописую, перекладаю і оформлюю пост
Спочатку в блозі я писав в основному про ПВД (Похід Вихідного Дня), але з часом почав ходити в спортивні походи, а потім ще й їздити на альп виїзди. І так як ціль блогу розповісти історію кожному історію, то щоб не писати на початку кожного звіту простиню, яка частині обізнаних читачів не потрібна, тому вирішив все-таки оформити в окремий пост.
Із найскладнішого: що в туризмі, що в альпінізмі проходиться маршрут і є складність як самого маршруту, так і його окремих ділянок. 

Зміст


1. Гірські походи

1.1. Категорії походів

Повна назва походу буде звучати так - гірський похід N категорії складності. Де N від 1 (мінімальна) до 6 (максимальна). Поки найскладніший похід в який ходив я був у 2017 році по Приказбеччю і то була 3-тя категорія складності (в таблиці рядок виділений зеленим).

Таблиця 1 - вимоги до гірських походів (скорочена таблиця, повну можна знайти тут):
Тобто складність гірського походу характеризується протіжністю маршруту (в кілометрах) і складностями перешкод (перевал, вершина, про це буде наступна частина), також є рекомендації по тривалості і вимоги до учасників та керівника. Тут все відносно просто в тебе має бути попередня категорія учасника/керівника, також використовується поняття "процентнік", це коли людина перескакує одну категоріяю, так наприклад в нього є досвід тільки одинички, а його беруть в трійку. На такого учасника має бути два учасника з попередньою категорією. Ітого на прикладі в трійку пішли:
 - керівник який водив мінімум двійку
 - чотири учасника з досвідом 2-ки
 - два учасника з досвідом 1-ки

1.2. Категорії гірських перешкод

Як видно з таблиці 1, то перешкоди в гірських походах починаються від 1А і закінчуються 3Б.
Як визначити складність перешкоди? В основному маршрути будуються по вже пройдених ділянках, відповідно складність відома (для різних сезонів зима/літо може бути різною). А так похід це такий захід, до якого потрібно готуватись і вивчати чужі звіти, то звідти і беруться ці дані + до цього є "каталоги" для районів чи наприклад вершин.
Але і бувають і "першопроходи", як бути тоді? Для цього є таблиця оцінки складності, наприкладя як ця для перевалів.

Таблиця 2 - Таблиця оцінки складності перевалів у високогірних походах (переклад з сайту ТКГ "Глобус", м. Київ):

клікніть на зображенні щоб переглянути на повний екран

Тобто якщо коротко, то складність перешкоди дуже умовно можна характеризувати кількістю завішених мотузок. Але тут є одне але - одна група може пройти цю ділянку на особистій техніці, а хтось повісить 5-ть мотузок, звичайно у такому випадку це не стане 2Б (хоча були випадки коли у звітах так і писали, але хитрожопість це не ок).

1.3. Приклади

Вершина Казбек (Грузія, 5033м над рівнем моря) має складність 2А і то в основному через висотну складову.
Найскладніша ділянки нашої трійки перевал Суатісі який ми не пройшли був також 2А:

2. Альпінізм

2.1. Категорії в альпінізмі

В альпінізмі існує багато систем оцінювання, у нас зараз використовується "радянська" шкала від 1Б до 6Б, інколи дублюється з французькою (для обох систем основним параметром є категорії, в одній літери в іншій букви).
Як визначити складність маршруту? Знов таки так само як і в туризмі (насправді то перші категорії в цих видах спорту не відрізняються), в основному ти приїжджаєш і ходиш вже пройдені маршрути, категорії яких відомі. Простіше пояснити на прикладі як було на виїзді в альп. табір "Туюк Су" (Казахстан):
перед тим як вийти на маршрут тебе мають "випустити", тобто завжди буде мінімум одна людина яка досконально знає маршрут (нам же детально розповідав, показував фотографії чудовий альпініст Кирил Білоцерковський). Це робиться для того щоб зрозуміти технічні сторони маршруту, яке спорядження треба і як результат чи готова група до цього маршруту. На папері це виглядає ось так:

Рис 1 - схема маршруту "траверс Учитель-Пионер" за авторством Кирила, складність цього маршруту 3А:
Для порівняння ось так виглядав маршрут "Амангельди по південно-східному гребню" та "Амангельди по північно-західному гребню", 2Б авторства Кирила, який ми з напарником Дімоном ходили на руководство (тобто без інструктора):
 
Якщо ж говорити про самостійні виїзди, то для цього є книжки, каталоги районів в яких вже давно все є. Якщо це першопрохід - то також є характеристики альп. маршрутів, наприклад ось так буде виглядати опис для 3Б: 
"Маршрути сходжень і траверсів скельного, льодово-сніжного та комбінованого характеру на вершини 600-6'000 метрів над рівнем моря. Середня довжина маршруту 600м, середня крутизна - 20-40 градусів. Маршрути в основному складаються з ділянок I та II складності, але повинні включати ділянки III складності: скельні не менше 20-30 м і льодово-сніжні - не менше 100-300 м, або мати кілька коротких ділянок IV складності: скельних - по 3-15м або льодово- снігових - по 50-100 м. Траверси повинні включати не менш двох маршрутів 3А категорії і можуть включати необмежену кількість маршрутів 1А і 2Б категорії. Тривалість проходження маршрутів - 3-10 годин. Часто потрібно страховка за допомогою крюків (2-6). Спуск спортивним способом або дюльфером" (опис переведено з цієї статті).

2.2. Приклади

Один із маршрутів в Казахстані який повністю йшовся по гребню був 2Б:

  
Фотографії з траверсу Учитель-Пионер, 3А:


3. Скелелазіння

матеріал ще не готовий, але колись додам...

Якщо у вас залишились запитання - задайте в коментарях, мені приходить нотіфікашка і я завжди відповідаю. Чи можливо вас цікавитьпитання а яка різниця між гірськими походами, альпінізмом? 🙂

Останнє оновлення: 16.06.2020

Коментарі:

Опублікувати коментар