Моє знайомство з Будапештом

Чому саме Будапешт? Мабуть, все-таки, найголовнішою причиною є те, що це столиця wizzAir з дешевенькими перельотами, в якій тьма всього цікавого. Щоб переглянути частину красот в мене пішло три дні і то багато що залишилось поза увагою. Але хто сказав, що продовження не буде?)
Будапешт починається з дрібниць і не відпускає своєю атмосферою до кінця поїздки
1. Деталі у всьому:

Вся архітектура детально опрацьована, але в той же час не нагромаджена.

2. Церква святого Матьяша

Також важливим плюсом цього міста є те, що всі найцікавіші місця зосереджені відносно не далеко один від одного. А більша їх частина стоїть вздовж Дунаю. Скориставшись цим я сів на річковий трамвайчик, що дало декілька додаткових ракурсів.
3. Парламент (про нього був окремий пост)

4.

Пешт дає простір і то тут, то там визирають доволі приємні ракурси (хоча й заїжджені, бо туристів тут валом), в той час як Буда мені запам'яталась вузькими вуличками, та про це далі.
5.

Пам'ятники також залишили приємні спогади, навіть якщо обійти увагою Площу Героїв з її неймовірно прекрасними скульптурами, то всі інші створюють єдину композицію з містом, доповнюючи її, будучи її невід'ємною частиною
6.

7.

Але це все про Пешт, в той час, коли я викроїв трішки часу і для Буди. Чим запам'яталась ця частина? Ну, по-перше, прикольними сувенірками, тут я як ніколи трішки прикупився. Фарт чи не фарт, але приємно, коли є з чого обрати, а не настирно вишукувати вже хоча б щось.
8. Budapestman

По-друге, вузьким вуличками, як вже зазначав трішки вище. Тож для мене Буда залишилась сором'язливою частиною міста, клубком вузеньких вулиць, які не дозволяють охопити всю красу повним хватом, а лиш даючи заглянути то тут, то там.
9. Церква святого Матьяша

10. Церква святого Матьяша

І як результат цього в хід пішли навіть шибки
11.

І останній, третій пункт - Будайська фортеця, за сумісництвом - резиденція угорських королів. І тут все якось не панятна, з одного боку гарна архітектура, з другого боку - чудовищні картині в музеї. Хоча там було аж цілих три полотна заради яких було варто витерпіти. І як виявилось всі вони, хоч і розкидані по різним кімнатам, але були одного майстра. Та час повертатись в Пешт і його чарівне метро.
12. Одна зі станцій найстарішої лінії метрополітену (1896р.)

13.

З того, що просто необхідно відзначити,то це звісно опера. Зроблена за рахунок австрійських інвестицій аби технічно придушити масштаб нової будівлі. Зовнішнє оздоблення опери нічим не поступається внутрішньому, хіба що кольорами.
14. Чорне та біле

15. Королівська та інші ложі

Одне з тих місць, які важко обійти, була базиліка св. Іштвана. Ще б її обійти, як це одне з небагатьої місць звідкіля можна подивитись на місто знаходячись в самому його сердці.
16.

17. Довгі, довгі сходи до вражень

Але насправді і на привелику радість це не єдине місце для огляду, буквально в кварталі від базиліки стоїть добротне колесо огляду, з якого вид нічим не гірший.
18.

19. Туристичне таксі

Протягом всієї подорожі мені кортіло подивитись на парламент, з іншого берега. І все було б добре, якби не навала корит-готелів не протилежному березі. Але все-таки трішки вдалося задовольнити внутрішнього перфекціоніста.
20. Симетрія.

Ну а залишок вечора було не так то й шкода витратити на такі види. Та і для ніг це було в радість
21. Вечірній вид (розширений результат посідєлок - "Будапешт: як загоряється парламент").

Все, на що в мене залишилось часу так це повторення і закріплення вже побаченого, але в шоколадних відтінках вечора в цьому місті.
22.

23.

24.