Темрява Тараканівського форту: ініціалізація поїздки

Ззовні не примітний, а всередині величезний, зразок військово-інженерного мистецтва манить туристів, але в той же час не пробачає необачність. За тиждень до нашої поїздки в новинах писали, що необачний відвідувач потрапив у "колодязь" і все.

Дубно

Тільки от форт це було не перше місце. Все-таки його офіційна назва Дубенський форт і знаходится він недалеко від ще однієї споруди: місце одного ракурсу і гарної галявинки.
1. Дубенський замок - самий розповсюджений ракурс:

2. Вид зверху на ту саму галявинку:

Про замок особливо нічого і не розкажеш, ми туди потрапили у п'ятницю і там якраз гуляли чиєсь весілля. І не налили і в середину (в покої) не пустили, так що замок так собі. Насправді в Дубно нам більше сподобалась алея  історичних і казкових персонажів від місцевого майстра Миколи Бондарчука.
3. 

Тож в Дубно ми не затримались, бо попереду були більш цікаві місця.

Тараканівський форт

Ми пішли рандомною дорогою, не намагаючись під'їхати якомога ближче, в результаті це був найдовший підхід, але саме така дорога відкриває вид на особливості споруди і на її призначення.
4. Карта:

Стратегічне призначення форту - обороняти залізничну і шосейну дороги з Кременця і Радзивилова, затримуючи супротивника до збору військ з прикордонної смуги, і забезпечувати базу військам, що відступають. 

На підході до форту, коли ти йдеш по полю, навколо ростуть квіти, терен, то і не підозрюєш де ж він. Так вдало він замаскований, хоча знаходиться ось-ось поряд. І тільки коли підходиш в безпосередню близькість і з-за кушів видніється прохід - чорна діра котра веде в нікуди, тільки тоді розумієш куди прийшов, а навколо вже прохолода і запах як в погрібу і незабутній вид:
5.

Перший погляд на комплекс був з другого поверху і він здався огого яким, але зійшовши на землю, відчуття масштабу швидко пропадає, так як важко співвіднести лінійні розміри, коли все поросло травою, а вікна геть не стандартного розміру. І лише, коли відходиш подалі від людей, то можна знов окунутися в масштаби. Але найлегше було біля стоячи поряд з отаким от "вікном".

6. 

7. Зверху укріплення виглядає хоча трохи дивно, але очікувано. 

Ми ж найбільше часу провели в середині (ліхтарики сама необхідні річ в цій подорожі),.

8. Перші фото в темряві:

Спочатку здебільшого все розглядали і гуляли переходами, до речі, симетрія дуже допомагає орієнтуватись, а самі небезпечні ділянки замуровані волонтерами, тобто особливо заблукати нема де, але все ж таки потрібно зберігати обережність.

Ми настільки захопились довгими темними переходами, що ледь не забули про цікаву можливість для фотографій: 

9. 

Насправді ми накліпали багатезно фотографій, але це місце передається не фотографіями, а відчуттям замкненого простору, коли лише ти і темрява.