26 лютого 2020

Як ми добирались на край землі :: Патагонія 2019

Перед тим як потрапити на край землі в Ушуайю, до неї треба було ще дістатись. В чернетці маршруту ми хотіли колоритно проїхати автобусами, проте масштаби країни були проти цієї ідеї. Але і прямим рейсом ми також не скористались. Тому неочікувано для самих себе потрапили в цікаве не туристичне місто, в якому на перший погляд наче і нема на що дивитись чи фотографувати, але:

Лірика

Протягом всієї підготовки маршруту мене часто збивали з пантелику масштаби країни. Працюючи з картою ти все-рівно відсилаєшся до якихось орієнтирів щоб розуміти масштаби та відстані. І одним із таких орієнтирів є міста, і ти наче дивишся "та тут по прямій хлоп і усьо, добрались" а там хлобись і 400+ кілометрів. Аргентина має набагато меншу густоту населення і тому для неї декілька сотень кілометрів до іншого міста це норма (коли в нас можна вже з центру доїхати в будь-яке місце кордону, вже не говорячи про інші країни). Особливо беручи до уваги те, що Патагонія це в першу чергу Патагонська пустеля, а пустеля це не те місце де прагнуть жити люди.
Для того щоб легше усвідомити масштаби країни треба дістати глобус, звичайна карта не підійде, бо це "розгортка", отже там дуже багато допущень. І чим ближче країна до полюсів тим більше її форма буде спотворена. Звичайно все залежить від того яку (із пару сотень видів карт) візьмете. Нещодавно взагалі було опубліковано чергову, але під словом "карта" ми звикли уявляти конкретну. 
0. Класична візуалізації землі на карті:
Та навіть той же режим глобусу від гугл.карт не зручний, бо порівняти зі своєю ненькою Аргентину не вийде, вони розташовані майже діаметрально протилежно. Проте хороші люди вже зробили все за нас - сервіс thetruesize.com покаже розміри на "класичній карті" і як розмір буде змінюватись, рухаючи контури країни від полюсів до екватору (де розміри будуть максимально наближені до реальних):
1. Порівняння розмірів Аргентини і України:
Тож коли прийшов час детальніше планувати маршрут і календар, то виявилось, що все дуже сильно залежить насамперед від логістики, адже до Ушуаї дорогою було 3'100км і це можна було нівелювати лише літаком.
2. "Крихітні" аргентинські відстані:

Ріо Гранде

Наша дорога з Буеноса до Ушуаї була з пересадкою в Ріо-Гранде (ісп. Río Grande) - індустріальної столиці провінції Вогняна Земля. Насправді там є і прямі рейси, але у нас була фіксована дата і час коли ми мали бути на місці. А прямий літак на потрібну дату коштував суттєво дорожче, навіть з урахуванням мінус пів дня (дочекатись автобус + доїхати). Проте можливо саме цей гак відіграв ключову роль "контрастного душу" і посилив відчуття мандрівки на край землі. А справа в тому, що вилетівши з переповненого задушливого Буеноса по прильоту ми з Юрою вийшли серед поля. Був лиш степ та ми, ну і аеропорт за нашими спинами.
Поки ми впоралися з речами, випили кави та скористались безкоштовним інтернетом, єдиний автобус вже давно поїхав і на парковці стояло тільки пару самотніх машин та і ті під оренду. На автобус ми і не розраховували, до океану було всього трохи більше 5км, тож відправилися поглинати місцеву атмосферу.
Прямуючи вздовж порожньої дороги, здавалось, що ось-ось та й прокотиться перекотиполе чи промчиться страус. Але там не було зовсім ні-чо-го. Тільки після того як дійшли до перехрестя з трасою, почали проїжджати поодинокі машини. Одним із перших будинків був чотири-зірковий Grande Hotel, зірки якого напрочуд не пасували навколишнім недобудовам, гаражам та ангарам. 
Під час цієї короткої подорожі гасло жартома видозмінилось на "поїздка в сраку світу". Проте без негативу. Навіть на периферії міста було все доволі охайно і без сміття, хороші дороги, просто було забагато відмінностей від тих місць де звик бути. Ну і те, що найближче яке-не-яке поселення знаходиться за 100км в один бік і 220км в інший тільки додавало антуражу.
3. ¡Bienvenidos!
4.
Тим часом, по наближенню до центру міста, будинки ставали все охайнішими. Згодом місто почало рости і на заміну одноповерховим районам почали зустрічатись багатоповерхівки. Але тим самим з наближенням до центру пропадав увесь шарм.
5. 
6. 
Якби ми сіли в аеропорту в автобус, доїхали в центр не дивлячись у вікна, то і не подумали б, що за пару кварталів місто геть інакше. Тут же все-було звичайним і стерильно-міським - сучасні будинки, великі ТЦ та супермаркети, кафе і набережна, все як і скрізь. Що в різних містах побували.
7. Атлантичний океан з іншої сторони:

Конфлікт між Британією та Аргентиною

Саме місто таке собі, нічого цікавого. З найцікавішого (для нас) мабуть була дорога з аеропорту, ну і вид на океан. Єдине корисне надбання - тут добре розуміються масштаби проблеми "Мальвінських/Фолклендських островів" для Аргентини. І чому саме на Вогняній Землі цьому надають найбільше значення. Тому геть не дивно, що Top Gear (спец-випуск 22го сезону) по приїзду саме на цю територію знатно відхватили за свою жартівливу манеру. Хоча сама ситуація доволі не тривіальна, але коли приїжджаєш в чужу країну, то за деякі речі, навіть жарти можна відхватити (в кращому випадку).
Якщо коротко про суть проблеми: є такі собі острови біля Аргентини, після відкриття Америки у XV ст. ці території відійшли до іспанської корони (Аргентина була колонією іспанців), потім їх відкрив Магелан і повторно відкрили британці. З того часу острови називались по різному, але залишались під юрисдикцією іспанської корони. У XVIII ст британці активізувались в тому регіоні (тобто вже до того були не надто порядні дії з боку декількох держав) і у XIX вони анексували території, ввівши туди свій гарнізон. До слова, там майже ніхто не живе, острови цікаві в основному великими колоніями пінгвінів і багатою фауною в цілому. Але це для цивільних, для держав же це стратегічний об'єкт.
Але це була тільки передмова. Острови грали свою роль у першій світовій, та якщо говорять про конфлікт навколо островів, то згадується 1982 рік - Аргентина спробувала повернути острови, Залізна Леді відправила флот і як результат 255 і 649 втрачених життів зі сторони британців і аргентинців відповідно + багато поранених та втраченої техніки. Але найболючишою для аргентинців була втрата крейсеру "General Belgrano" разом з 323 членами екіпажу. Крейсер у свій останній рейс відправився з Ушуаї, а в Ріо Гранде знаходяться воєнні бази аргентинців. Тому тут дуже добре пам'ятають цей конфлікт.
8. Пам'ятники, пам'ятні таблиці, міні-парк - тут такого вистачає:

Слово дня - esperar

З Ріо Гранде в Ушуаю в нас були завчасно куплені квитки на рейс о 17:20 і через те, що в місті особливо нема чого робити, то до того часу ми вже дуже смачно пообідали, затарились, відпочили і завчасно прийшли на автостанцію чекати автобус.
Зайшли до касира, о, і тут до речі перша цікава річ - у них на кожному автовокзалі не одна централізована каса, а у кожного перевізника своя будка. Ця річ одразу викупається, бо скрізь і при покупці і на автовокзалі, ти бачиш лого свого перевізника і вже знаєш, що тобі туди. Так от, підійшли ми до потрібної будки з написом Marga і такі - "Do you speak English?", а на нас дивляться як на дурників. Ну наче не-вперше, тицнули роздруківку квитка - нам у відповідь показали куди йти за вікно на платформу, мовлячи "ждіть, скоро буде".
Ну ми й чекали: приїхав один автобус, другий, до відправлення залишаються хвилини, а нічого нема і нема, ти в якісь сраці (да пробачить мені це цікаво місто, але географічно трохи таки є). Ну мало лі, приїжджала-то купа автобусів, може він був отой білий п'ять хвилин тому. Знов до тьоті, вона щось у відповідь іспанською, я на неї дивлюсь, вона на мене. Довелось попросити щоб вона написала це на тому ж квитку, так ми вивчили нове слово "esperar" = "очікуйте". За наступну годину я ще навідався до неї, повертаючись до Юри з фразою "Esperar". В той момент було трішки незрозуміла поведінка, ну можна ж вже було якось пояснити затримується він чи ні, приїде, бо esperar може й до завтра?
Перевізник - Marga; купували саме ці квитки на агрегаторі www.busbud.com; обійшовся квиток в ~10$; в дорозі ~4 годин.
9. Тож нам нічого не залишалось як дивитись на червоний Ланос:
Але ми солідно помилялись в своїх роздумах. Коли приїхав автобус (із затримкою більше ніж в годину) і ми зайняли свої місця, то все стало на свої місця. Та касирша вийшла і дізнавалась у водія чи сіли ті кіпішні рєбята в автобус, а побачивши нас на другому поверсі, розтянула посмішку на все обличчя. Просто вони не паряться. А нам зі своїм кіпішним ритмом життя їх важко зрозуміти і думаєш, що вони какахи, а вони дуже милі люди.
10. Із запізненням, але в автобусі:
Скоріш за все затримка пов'язана з тим, що аби потрапити з материкової частини на архіпелаг, потрібно подолати протоку на паромі. Але це не точно. 

Дорога

На етапі підготовки маршруту було знайдено пару цікавих місць відносно недалеко від Ушуаї. В один момент ми навіть планували брати машину на день і дещо з того проїхати, але потім подивились ціни, потім виявилось, що до самого цікавого місця пів дня їхати тільки в один бік щоб годину там провести, тож від ідеї відмовились (і так там було мало часу). Тому коли взяли квитки з пересадкою я не засмутився.
11. Перші, але не останні лами:
12. Види:
13.В'їзд в місто:
14. Місцевий транспорт:
15. Перший погляд на Ушуаю:
16. Наш бус:

Замість епілогу

В автобусі закінчились наші пригоди в Ріо Гранде, які начебто нічого нам і не принесли: океан побачили, поїли смачно. Але тут такий момент - в цьому місті ми провели пів дня, а відчуттів хоч греблю гати.
Чи рекомендував би я комусь робити гак і заїжджати в це місто? Ну наврядчи. Якщо є можливість зекономити час і на пів дня довше провести в Ушуаї, я б обрав Ушуаю, бо не певен чим саме мені так запало це місто. Але я беззаперечно радий, що ми заскочили сюди, і забігаючи наперед скажу, що у нас було не так багато часу щоб гуляти по інших містах (особливо не туристичних), а тут ми і нікуди не поспішали і приємні емоції отримали. А з чарівним бонусом - чотири години з гарним видом за вікном, про що ще можна говорити?

Логістика

Вся інформація про логістику можна прочитати тут - "Патагонія 2019 :: логістика"

↓ в наступній частині ↓↓
Ушуая - ворота в Антарктиду. Чому це місце must-see і чому місце з'явиться в списку "зроблено", навіть якщо такого у вас нема і не планувався. А також, пінгвіни та морські леви!

Сподобалось? Стати частиною пригоди легко! Перший том вже надруковано в трьох варіантах і вони доступні до замовлення в елекронному магазині:
Коментарі:

Дописати коментар