З минулого року залишилось трохи не опублікованого матеріалу. Так повністю не висвітленою залишилась поїздка на південь, з якої і почались ці роздуми. Хоча там було багато чого цікавого, але чому ж матеріал не публікувався? Легше було написати щось аля "ситуації різні, буває по-різному". Проте, в себе помічав декілька причин.
При читанні по-діагоналі все може здатись не тим чим воно є насправді.
Пост з якого все почалось:
Причина №1 - не вдала поїздка
Буває так, що поїздка вийшла геть не такою якою планував або залишила відчутний осад. До таких фотографій майже ніколи не повертаюсь. Скоріш за все зроблю 1-2 фотографії які запам'ятались і все. Але тут виходить, що і публікувати нема що, так як фотографії не готові до публікації. Чи ні, цікаві ж фотографії відредагував?
Причина №2 - фотки не дуже
Майже з усіх місць де я був є фотографії, в основному звідти навіть тони фотографій і це місце не часто відвідувалось лиш гірськими турами. А отже, навіщо ще одна, якщо ти не зробив щось краще. Красиві слова, але ситуація трішки інша і більше того ця причина дещо еволюціонувала.
Раніше в мене були випадки коли місце мене настільки вражало, що до зйомки в мене був не відповідальний підхід і поведінку можна охарактеризувати як "клацав все підряд". Декілька таких розчарувань навчили спочатку погуляти, насолодитись і інколи вже нічого не фотографувати, чим просто наклацати шопопало.
Зараз же повертаючись з якогось місця вже маю розуміння воно чи не воно. І розуміння того, що я не передав ту красу яку я бачив хоча й не приємна, але такий шлях. Тут можуть бути багато виправдань аля що склалось якесь враження про місце до відвідування, а місце заграло зовсім іншими кольорами; або ж що багато місць відвідуються не в "фото-режимі" (коли в тебе є час не тільки щоб дослідити місце, а й є мінімум декілька днів на очікування погоди). Але це вже організаційні моменти і питання пріоритету, а це поза темою. Час не може бути виправданням.
Виходить, що цей пункт про те коли результат не відповідає сподіванням?
Причина №3 - не опублікував блог
Трохи специфічний пункт, коли підготував фотографії і вони вкриваються пилом через те, що блог так і не написав. А так як для анонсу я використовую не всі цікаві фото, то виходить, що вони просто лежать і лежать. І тут би можна подумати, що мабуть історія не така цікава, фотографії, то при чому? Але якщо фото подобаються, то публікую їх хоча б добіркою без тексту. Виходить, що фото просто не проходять випробування часом чи не варті уваги без фону історії?
Як ілюстрація вся поїздка по Патагонії яка пишеться вже більше двох років |
Що ж таки маємо на рахунок публікацій?
Здається в усіх цих пунктах є одна характерна риса - не впевненість у власних фотографіях. Насправді, якщо фото хороше і є розуміння цього, то воно опублікується і дуже швидко. Маючи "насмотренность" (а тут неочікуваним є те, що слово не має перекладу, а аналоги не до вподоби) розумієш, що в цього фото є потенціал. Але ... так не завжди, особливо коли є з чого обрати. Інколи для мене велика загадка чому це фото подобається, а це ні. Звичайно я розумію, що оцінюю ще з технічного боку (саме те як я його робив, що для цього довелось залізти ще в ту Ж, але глядач то цього не знає і не має цього знати) + часто не вдається відгородитись від емоцій. Тому завжди буду сприймати свої ж фото по-іншому. Саме через останнє доволі складно обирати фотографії на конкурси, особливо куди можна відправити 1-2 роботи. Але і тут є неочікуванний вихід - більше практики і роботи, а про "невпевненість перед публікацією" написано багато корисних книжок (одна точно, але потрібно ще відшукати назву). Я не вважаю це недоліком чи проблемою, скоріш особливістю процесу, адже гівно також не потрібно публікувати 🙃
Чому це складно?
Перша версія заголовку була "Чому деякий матеріал не публікується і чому це складно?". Але як і вся ця замітка, яка спочатку вміщувалась в один абзац, відповідь почала розростатись і щоб ця нотатка не лягла в чернетки потрібно вчасно зупинитись. Тож відповідь буде в продовженні, а обкладинку довелось відредагувати.
Так може й стартує новий розділ "нотатки", адже цікаво перевіряти власні думки через час і порівнювати їх після ознайомленням з літературою.
Дописати коментар