26 листопада 2020

Стокгольм: підземна галерея, нескінченний день і останній галеон

З кожної поїздки ти щось береш і змінюєш в наступних, або можливо втомлюєшся щось робити чи планувати. Останнє і було в поїздці - в Стокгольм я їхав без маршруту, маючи лиш декілька точок на карті.

Передмова

В своїх розповідях я здебільшого опираюсь на фотографії, проте з цим містом все буде інакше (і на те є причини). Фотографії передадуть тільки ті місця, які були заплановані, для усього іншого будуть слова. 
Це архівна поїздка 2019 року і сказати, що вона була особливою нічого - не сказати. Можливо тому написання довго відклададлось. Сьогодні ж саме той час, коли фотографії, які періодично десь викладав, обросли текстом.

Ініціалізація

Поїздка почалась з того, що квитки було куплено за 10 місяців. Насправді то була вже не перша спроба взяти квитки в Стокгольм, але у МАУ деякий час висіли дуже смачні ціни і вирішив зачекати, перенісши поїздку на сезон. Дешеві квитки були основною причною чому ця поїздка взагалі відбулась, так як все інше було дорогим, місцями дуже дорогим. Я часто не шукаю довідкову інформацію про місця, в які не планую їхати найближчими роками бо карта і так переповнена відмітками, а я не сильно люблю не завершені справи. Тому для мене були трішки шокуючими ціни на житло. Потім стало зрозуміло, що і хавчик не дешевий. Звісивши все я думав дропнути квитки, проте врішив не робити цього: варіант зекономити на хавчику і при цьому бути ситим завжи доступний (розписати якось мій підхід по хавчику?), а адекватне по вартості житло таки знайшов (ще дорожче ніж в більшості поїздок, але вже по прийнятній вартості).
Перед відльотом в Борисполі була чудова погода і далі шикарні хмари за ілюмінатором, тож про тривале добіралово, яке мене очікувало, тимчасово забув.
1. Бориспіль:
2.
3.
4.

Стокгольм

5. Таким видом зустрічала автобусна зупинка з якої автобус довезе до міста (на годиннику 22:47):
Це вже по прильоту, контроль, а там і понад годину дороги потягом + автобус + метро. Десь після 11ї вечора ще чекав квест-кімната, точніше квест щоб знайти кімнату. Так пізно рецепція вже не працювала, а всі двері були на кодових замках і ключем в сейфі.
6. Квест:

День перший

Всього було три дні на місто. І хоча деталі пам'ятаються поганенько, але здається брав проїздні на транспорт два по 24г + разовий проїзд на другий день. Метро потрібно було і для доїхати до/з аеропорта,  і для погуляти. А на другий день залишались місця до яких можна дійти і без метро або проїхати менше ніж покриває денний абонемент.
По часу в метро лімітів не ставив, але не очікував, що спустившись туди о 10й ранку, вийду після 17ї. Подивитись там є на що, кожна станція індивідуальна і багато з них дуже круті та фотогенічні.
7. Radhuset:
8. Solna Centrum:
9. Stadion:
10. Stadion:
11. Radhuset:
12. T-centralen:
Метро цілком виправдано носить не офіційну назву - "найбільша галерея під землею". Шведи вміло розпорядилися матеріалом і з чудового каменя зробили неповторне місце. При цьому витримавши кожну станцію в новому стилі. І навіть не забули про наземні станції.
13. Thorildsplan:
14. Thorildsplan:
Бонусом в цей день було споглядання ретро-авто зі звичайного мосту які їхали у невідомому напрямі. В результаті на фото залишилось більше двадцяти цікавих автомобілів.
15. Ретро-парад:
16.

День другий

В попередній день закрилась половина запланованих планів (метро), на сьогодні ж залишалась інша половина - Музей Ваза (або Васа, хто як читає), також відомий як Морський Музей.
Морські музеї самі по собі цікаві, хоча до цього вже був в доволі великих (наприклад в Барселоні та Лісабоні (Португалія поки відклалась в далеку шухляду, але колись тут буде посилання). Проте кожен з них дуже індивідуальний і має щось таке чого нема в інших (або колекція значно слабша), а в Стокгольмі така річ була. По факту це музей одного експонату. Але якого!
Про що вам каже слово галеон? Скоріш за все уявлятиметься доволі велике судно, не виключено, що з прикрасами. Саме слово звучить велично і не дарма, так як галеони ще застали той час, коли кораблі прикрашали і прикрашали не аби як. Вони застали час коли трюми набивались іспанським золотом. Вони проходили трансатлантичні маршрути. І хоча на них не плавали ні Колумб ні Веспуччі, проте галеони були еволюційним продовженням тих кораблів, що носили наззву каракк. Вони могли бути як торговельними так і військоми з 50-80 пушок. Та і використання майже протягом трьох сотень років (XVI - XVIII ст.), доки паруса не перетерпіли сильних змін, говорить про те, що галеон доволі цікавий корабель.
А що як сказати, що один корабель з тих далеких років, а точніше 1628 року, майже цілий стоїть в історичному центрі Стокгольму?
17. Галеон який не влазить в кадр:
Як так сталось що ми маємо змогу бачити галеон майже в ідеальному стані? По-перше це масштабна робота сучасних інженерів та вчених які підняли затонулий корабель. Цьому присвячена значна частина музею і подивитись та почитати там є що.
Що ж до того як корабель затонув. Це трагічна сторінка в історії Швеції. І хоча вона дуже повчальна в багатьох сучасних сферах, але ми раз за раз зустрічаємо такі повтори, можливо не такі масштабні.
18. Прикраси балконів на кормі:
Все почалось у 1625 році, коли тодішній король забажав щоб побудували новий флагман шведському флоту. Як пише вікіпедія "Король бажав мати добре озброєний, найбільший галеон на Балтиці зі струнким профілем, з багато декорованими високими надбудовами, особисто затверджуючи його розміри, озброєння". Але це не всі хотєлки, вони до речці ще й неоднаразово мінялись. Вимоги росли, а от баластовий відсік не ріс, бо вже був побудований, а вносити корективи на пізніх етапах це дуже проблемна справа, хоча й інколи необхідна.
Мені в такі моменти часто пригадується деякі технічні параметри марсохіду Curiosity який в 2012 році, коли вже навіть в побутових умовах давно використовувались понад 10-мегапіксельні модулі, на борту мав всього 2.1Mpx камеру. І це було обумовлено не технічними  обмеженнями, аля вартість пересилки інформації, а тим що марсохід будувався дуже довго і якби з появною нових технологій чи можливостей, змінювали деякі модулі, то його б можливо і по цей день не відправили на Марс. А так він подарував круті знімки і панорами (вже не кажучи про інші корисні матеріали).
19. Вид на палубу:
"При великій кількості цікавих міщан капітан вивів галеон у перший рейс з Стокгольма до військової бази Ельвснаббен. Погода була спокійна з поривистим вітром. З нагоди урочистостей морякам дозволили взяти на корабель жінок і дітей. Через несприятливий вітер галеон спочатку тягнули з допомогою якорів. На глибокій воді поставили вітрила і дали урочистий бортовий залп. Не пропливши милі, від різкого подмуху вітру «Vasa» нахилився та вирівнявся. Приблизно через 1.3 км від наступного різкого подмуху вітру він нахилився на ліву сторону і, зачерпнувши води через відкриті артилерійські порти, перевернувся на борт. До прибуття допомоги з інших кораблів, Стокгольма галеон затонув з піднятими вітрилами на глибині 32 м. Загинуло за різними даними від 50 до 400 осіб."
20. Порти:
21. Вид на нос де видно гальюн:
22. Нос:
23. Прикраси:
Вся будівля присвячена кораблю, вона навіть оздоблена відповідно. На даху інстальовано три мачти які натякають на те, що знаходиться в середині. 
24. Мачти по центру кадру - інсталяція:
Тут дуже багато довідкової інформації: від мініатюр про підняття корабля з дна і його реставрацію, до деталей оздоблення. Наприклад на одному стелажі було про фарби.
25. Процес підйому корабля:
26.
27.
Проте виявилось не галеоном єдиним. На воді стояли ще декілька шикарних експонатів, які навіть після галеону XVII сторіччя вражають. А всього-на-всього треба пустити в машинне відділення льодоколу де можна походити і все роздивитись - від дрібниць до величезного двигуна.
28. Нутрощі
Наступний експонат був не менш цікавий - плавучий маяк "Finngrundet". Цей маяк було  побудовано в 1903 році і використовувався на мілинах в той час, коли вода ще не покривалася льодом. В екіпажі маяка було 8 чоловік. У 1967 (в деяких джерелах - 1969р) році був замінений постійним автоматичним маяком. Найцікавіше, що по ньому також можна пройти, зайти в башту і навіть піднятись на вершину маяка.
29. Плавучий маяк в якому можна піднятись на вершину маяка і зблизька роздивитись лінзу Френеля:
І так було відвідано два основних місця, на це пішов майже увесь час. Але куди подівся увесь інший час? Не планувати маршрут по цьому місту було спонтанним, але вірним рішенням. Не до кінця розумію чим було продиктовано таке рішення, але це не важливо. В гостях у скандинавських країнах для мене стало самим кайфовим саме неспішна прогулянка, коли ти нікуди не поспішаєш і не знаєш куди ти підеш, коли завершиться квартал. Коли ти не знаєш найкоротшу дорогу і можеш пів дня добиратись до якогось місця, попутно зупиняючись біля дверей чи шикарної машини. 
30. Одна із багатьох:
У них тихо і заспокійливо, так нащо везти з собою поспіх і хаос? Одна із таких доріг привела на великі гранітну скелю, на яку заглядав увесь минулий вечір. Раніше туди не вийшло дійти, бо не вистачило теплого одягу, тому дорогою заскочив у "справжній" H&M (який якраз і є шведським брендом). Саме круте що в цьому магазині була приставка - це був H&M Men. Але так як деякі гострі жарти з перебором сарказму можуть бути не зрозумілі через десять років, тож опущу всі порівняння. Якщо коротко, то це був рай серед магазинів одягу 😇І так, через 30хв в мене був теплий жовтий светр, та і з напрямом на вечір було визначено.
Виявилось, що дорога до місця яке носить назву Skinnarviksberget не дарма манила. Там було що порозглядати, але найцікавіше було все таки на граніті - шикарний вид на місто, яке все ніяк не могло накрити повноцінною темрявою, і звуки концерту Foo Fighters (отут я і пожалкував, що не готувався до поїздки) і в приємній компанії - відпочиваючих тут було не мало.
31. Вид на місто:
32. Skinnarviksberget:

Останній день

Останній день був вільний для того щоб пройтись місцями які найбільше сподобались за попередні дні, покататись на паромі і ще раз насолодитись містом. Це був повноцінний день і хоча хотілося витратити його ще на відвідування архіпелагів, але в мене не вийшло швидко розібратись і щось обрати (та і бюджет не резиновий). А найменше що хотілось, то це псувати враження від міста хоч і з перспективою чарівної подорожі по воді.
33. З прогулянок по воді:
34.

Скільки всього залишилось за кадром?

35. Багато прокатних самокатів:
36. Гарні райони:
37. Охайні публічні туалети:
38. Багато води:
39. Знижки по шведськи:
40.
41. Сіра чапля яка вполювала велику рибину:
42. Регата:
43. Там де подорож розпочалась там вона і завершилась, а день так і не завершився, на небі зажди були світлі місця (на годиннику 00:48):
Насправді розповідь вийшла про місця і важко описати ту легкість подорожі яка найбільше запам'яталсь. Так, тут є нюанси - місто не дешеве для відвідування, це найбільш проблематичне місце. Але скандинави дещо розуміють в щасті, тому ще раз окунутись в їхню атмосферу і, можливо, чомусь навчитись це корисний досвід, який мені запам'ятався острівцем легкості серед інших подорожей. Чого і вам бажаю в мандрах 😉
44.

Коментарі:

Опублікувати коментар