14 жовтня 2015

Боржава: в пошуках теплих кольорів

- Брррр... Ох і дубарь!
Температура різко впала, причому комфорту поменшало не лише за вікном. В прогнозах погоди почав згадуватись сніг. А тим часом до походу залишались лічені дні. Квитки були куплені до Сваляви зі сподіваннями на те, що як буде достатньо часу, то похід буде розвідкою нового маршруту. Але цей варіант зразу відпав з похолоданням, залишився лише Воловець зі знайомими аварійними/запасними варіантами.
Наша маленька команда вийшла на перон залізничного вокзалу і почала продиратись крізь інших туристів які рясно заполонили простір перед потягом до Ужгорода. Попереду нас чекали пригоди ще до прибуття у Воловець.

- Давайте ваші квитки і документи зразу. Таак, Різник, ага ось. Так, ще один Різник. А де документ?
- Ем... А в нас лише один Різник.
- Один? А тут два.. Так, скільки вас? Ага і квитків стільки ж. Добре, занесете мені щось. Проходьте.
 То добра річ, коли додають вагон і є змога поміняти квитки на кращі, але не коли це відбувається о другій ночі. З невеличкою доплатою всі ми потрапили у вагон і місця були значно кращими за розкидані по двом вагонам з першої версії.
 Попереду був з десяток годин в потязі і початок маршруту по якому ходять навіть дворічні діти (далі буде, хоча й без фото доказів):

Наш фактичний маршрут:

Тривалість: два повні дні.
Дати: 10-11 жовтня 2015 р.
Пройдена дистанція: 26,7км (з яких 1,5км на підйомнику)
Набір висоти: 1460м (з яких 450м на підйомнику) Найвища точка на маршруті: ~1528м (траверс вершини Великий Верх).
Важкість: легкий. Найважчий момент - підйом від підйомника до г. Гемба, але після цього майже по рівному з невеличкими підйомами-спусками. Показником легкості є участь дво-трирічної дитини в іншій групі.
Проблеми які можуть бути на маршруті: вода.

День 1й - "Пригоди кроликів  в тумані" Сирістю та похмурістю зустрів нас Воловець, перевізник же був значно веселіший. Вийшовши в Подобовці, ми в компанії інших туристів швидко подолали відстань до Пилипця, а згодом і до Шипота.
По дорозі до підйомників ми зустріли зірку нашого похода. Я ж зустрів свого кумира, бо по закінченню першого дня, не зважаючи на фонаріки, я був ще тим свинтусом :)

*****
Підйом був крутим, і в цілому він характеризував увесь наш похід - "побігушки в тумані. Fast Mode":

******
*****
Далі ж халява закінчилась - потрібно працювати своїми ногами. І ось тут починається найважчий момент всього походу - доволі крутий підйом на Гембу. Але винагорода за це - відносна рівнина майже до кінця дня - йди собі в тумані й не напрягайся.
До кінця дня ми потрапили в рімейк відомої екранізації оповідання Стівена Кінга. Перші пару годин було навіть весело, коли ти спочатку чуєш людей, потім за десять кроків від тебе виринають сірі силуєти, які з кожним кроком набирають кольорів. Але ж не цілий то день!

*****
Цікаво було проходити повз місця стоянки дворічної давнини, ще й беручи до уваги те, що цього року ми дійшли без блукань).

*****
Не обійшлось цього разу і без пафосних фотографій, щось в нас цей напрям набирає обертів:

*****
Погода трішки поплутала наші плани і довелось змінювати місце ночівлі, хоча ми йшли жвавенько і були в змозі дійти запасними (але й довшими) маршрутами. Саме якраз на ночівлі і була помічена група з малим. І доки ставились намети, мама розважала карапуза якоюсь грою в кицьку яка присідала-вставала - що тільки не зробиш аби зігріти. На стоянці нас очікувала несподіванка - горєлка забилась і вечеря готувалась "трішки" (на пару годин) довше очікуваного. Але це було й своєрідним плюсом, було достатньо часу потренуватись в мистецтві великого сенсея Пєтросяна, замість того щоб повечеряти і завалитись спати. Як бонус ми побачили ясне зоряне небо, хоча на ранок погодка схаменулась і знов затягнула все хмарами.

*****
День 2й - "Біжи, біжи , туристе. Рятуйся!" Прочистивши горєлку і по фасту приготувавши сніданок ми готувались до продовження, яке нам приготував вітер. Його ще не було, але там, за хребтом були його володіння.

*****

*****

*****
Зробивши привал за якимсь пагорбом, ми стояли на стежині, що бігла хребтом і була відкрита для всіх вітрів. Тут власне і розповідати нема про шо, вітер приніс холодне повітря, що поморозило всю росу. Далі ж фото:

*****

*****

*****

*****
Після хреста особливо нічого цікавого не було: ліс, дощик, трішки граду і кафе біля вокзалу. Сніг ми бачили тільки з потяга, тому з погодою нам ще пощастило.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Про мене


МАНДРІВНИК + ФОТОГРАФ = ТРЕВЕЛ-ФОТОГРАФ

Все почалось з того, що в дитинстві я малював, потім пощастило і в моїх долонях опинилась цифрова мильнічка. Все, що бачилось, тут же опинялось на матриці фотоапарата. З часом це переросло в найголовніше хоббі, яке в парі з іншим захопленням через час породило тревел-фотографа. Тож зараз фотографії оформлюю в короткі замальовки, по походам пишу фото-звіти з короткою технічною інформацією.
До сих пір мені подобається фотографувати у багатьох жанрах, але для себе серед них виділяю наступні: подорожі, тварини, архітектура та портети. З останнього поповнення у сфері використання фотоапарата - почав практикувати монтаж кліпів по подорожам.

Найновіші

Рандомні