Спочатку я не планував описувати чергові походні враження, так як в команди і так висить не готовий звіт по трійці який значно пріорітетніший. Але друзяшки активно пообирали фотографії які хочуть собі роздрукувати і до мене тільки дійшло, що був реально крутий похід.

- Брррр... Ох і дубарь!

Температура різко впала, причому комфорту поменшало не лише за вікном. В прогнозах погоди почав згадуватись сніг. А тим часом до походу залишались лічені дні. Квитки були куплені до Сваляви зі сподіваннями на те, що як буде достатньо часу, то похід буде розвідкою нового маршруту. Але цей варіант зразу відпав з похолоданням, залишився лише Воловець зі знайомими аварійними/запасними варіантами.

Наша маленька команда вийшла на перон залізничного вокзалу і почала продиратись крізь інших туристів які рясно заполонили простір перед потягом до Ужгорода. Попереду нас чекали пригоди ще до прибуття у Воловець.