13 вересня 2016

Як я перший раз соло-похід ходив

На початку ресня я реалізував відчайдушну вилазку в Карпати яка увібрала в себе елементи фото-вилазки, соло-походу, автостопа. Для мене всі ці елементи були вперше, а якщо взяти до уваги той факт, що я любитель спланувати, а в деяких випадках придумати план на випадок плану, то формат цього заходу був наперекір закостенілим звичкам: є квиток на потяг, є місце яке хочу пофотографувати - чого розсівся?!
●●●●●
"Як так сталось?"
На початку велась розмова щоб піти в той самий район, але так щоб посередині був день матраца. Ідея зайшла, але так як мені зупинитись було важко, то згодом вийшло, що я збираюсь перти забагато апаратури. Користуватись буду я, а нестимуть всі - якось не по чесному. А щоб всі йшли на легкі, а в мене було купа неврахованої ваги - також сильний дисбаланс. І якось я дума, думав, а потім взяв квитки :)
1. Карпатський вид

●●●●●
"Добратись до Заросляка."
Мій потяг виявився якимось унилим - вийшовши, всі попрямували до екскурсійних автобусів. З усього потяга я зустрів лише пару яка прямувала до Заросляка, але після екскурсії по Ворохті. З усіма іншими було не по дорозі, тож почекавши трохи на попутників я сів на автобус до Верховини і вийшов на повороті до Заросляка. Попереду були 11км дороги.
Я вже чув про мега-Петросянів, і цього разу мав можливість побачити їх, які їдять в машині і їм весело через те, що ти ловиш попутку, чому б також не підняти палець в гору. Як не прикро, але мабуть така поведінка в нас в крові, так що як то пишуть - проблема не в Раді, а в голові. В результаті мене підібрав позашляховик Volvo і тут мене понесло. Зміна перспективи пропілять 10км на проїхатись у зручному біленькому салоні, радикально розв'язала язик і я виклав все - які маршрути є, чим відрізняються, що взяти із собою і т.д. і т.п. Люди які мене підібрали, самі відпочивали в Буковелі і вирішили піднятись на Говерлу і з погодою їм насправді пощастило.
2. Залізничний кам'яний арковий міст через річку Прут у Ворохта. Довжина 200 метрів; протяжність центральної арки — 30 метрів. Збудований у 1895 році за часів Австро-Угорської імперії полоненими італійцями.
2016_09_03 CCI_3559.jpg
●●●●●
"Дійти до води"
Тут варто нагадати, що планувалось одне, а в результаті пішов то сам, але при цьому список спорядження не урізав. Ну і зрозуміло, що після Грузії ніхто не те, що не бігав, а перейшов у режим офісного-планктону, тож стоячи під Пожежевською прийшло воно - бажання впасти під кустик, накритись спальніком і так перечекати два дні. Але відпочинок у десять хвилин і купа чорниці навколо роблять дива, тож короткими переходами я дійшов до хребта. Насправді то був найважчий етап, потім тільки траверс вершин, під час якого я відшукав чудове місце для обіду на схилі Туркула, і вихід до Несамовитого.
3. Вид на несамовите з поляни для обіду:

4. Хребет

Несамовите виходить я бачив вперше, бо до цього воно або було вкрито товстим шаром снігу, або ж я пропускав той похід. Насправді дуже мальовниче озеро, якби не те, що коється навкруги... наші люди такі... Ну і озеро дуже страждає від того, що знаходиться в пішій одноденній доступності із Заросляка. Найсумніше тут те, що сміття нічим звідти і не вивезеш (хіба що повітрям), а об'єми там вже не для виносу на плечах.
5. Несамовите

Десь тут основна частина походу і завершується, далі я просто переміщувався від місця зйомок до джерела і далі. Інколи з рюкзаком, інколи заховавши його.
6.

7.

З погодою мені дуже пощастило - увесь перший день був повний ідеальний штиль. Такого в Карпатах я ще ні разу не зустрічав. Було настільки безвітрянно, що я ледь заснув - то кров у скронях громко пульсувала, то спальник скрипів від кожного дихання, потім прискакала якась жабка і стрибала навколо намету - все це у неймовірній тиші було мов грім над головою.    
8. Затишне місце ночівлі

"Кухня" Ну я не перший відповідав за кухню, але цього разу це була розгорнута відповідь на "а навіщо напрягатись?". Окремо варто виділити мою вишукану кухню з короним блюдом - мівіна з сардинами. Жарти жартами, але взяти мівіна на першу вечерю і виявилось, було правильним рішенням. Бо поки дійшов, поки облаштував табір, то сил категорично не вистачало, так, можна було перебитись карманкою, але тепла вечеря набагато краще.
9. Місце для вашої реклами:

●●●●●
Перед походом мене попереджали, що їстиметься набагато менше ніж зазвичай, але я неочікував, що аж на стільки. Тож розрахувавши об'єм їжі по стандартним порціям і доклавши трішки більшого солодкого, назад в потяг я майже нічого і не брав, бо був запакований на всю дорогу.    
10. Тур-чашка/котел. Це було дивне відчуття, коли використовуєш чашку замість котла :)

●●●●●
11.

12. Перший раз в житті наївся цих ягід :)
●●●●●
Одним із ключових питань після, та і до походу - "а чи не страшно?“. Та нє, не страшно. Чого то боятись в соло-поході? Підвернути ногу, як кажуть деякі чи впасти. Нууу, це треба бути нещастячком, від такого і в простому поході не застрахований. А місця геть не дикі щоб потім вийти після травми. Єдине, що стрьомне - це люди, вдень то все нормально, а ввечері когось зустрічати не дуже комфортно. Але так як біля моїх місць ночівель води геть близько не було, то із заходом сонця ніхто і поряд не проходив, а вранці всі ще спали, коли я на всю вже забивав карту пам'яті.
13.

14.
На зворотній дорозі автостопом особливо не позаймаєшся, коли тобі вранці треба доїхати до Ворохти, а всі тільки виїжджають в Заросляк. Тож об'єднавшись з ізраїльтянином, ми за туристичними балачками доїхали до австрійських мостів, а там і до вокзалу. Як то казала тьотя за прилавком "гарно розмовляти англійською" хоч якою б вона не була :)

Немає коментарів:

Дописати коментар

Про мене


МАНДРІВНИК + ФОТОГРАФ = ТРЕВЕЛ-ФОТОГРАФ

Все почалось з того, що в дитинстві я малював, потім пощастило і в моїх долонях опинилась цифрова мильнічка. Все, що бачилось, тут же опинялось на матриці фотоапарата. З часом це переросло в найголовніше хоббі, яке в парі з іншим захопленням через час породило тревел-фотографа. Тож зараз фотографії оформлюю в короткі замальовки, по походам пишу фото-звіти з короткою технічною інформацією.
До сих пір мені подобається фотографувати у багатьох жанрах, але для себе серед них виділяю наступні: подорожі, тварини, архітектура та портети. З останнього поповнення у сфері використання фотоапарата - почав практикувати монтаж кліпів по подорожам.

Найновіші

Рандомні