На початку вересня я реалізував відчайдушну вилазку в Карпати яка увібрала в себе елементи фотовилазки, соло-походу, автостопа. Для мене всі ці елементи були вперше, а якщо взяти до уваги той факт, що я любитель спланувати, а в деяких випадках придумати план на випадок плану, то формат цього заходу був наперекір закостенілим звичкам: є квиток на потяг, є місце яке хочу пофотографувати — чого розсівся?!

Спочатку в команді було вісім учасників, але на зворотньому шляху нас залишилось лише троє і то один з простудою. А планувалося всього на всього чотириденний похід різдвяними Карпатами з однією вершиною. Як так сталось і чому вершина не пустила нас на себе читайте під катом:

Що вам спадає на думку, коли чуєте слово Карпати в контексті походу? Якщо відкинути найбільш популярне не походне місце - Буковель, то наступним місцем скоріш за все буде найвища точка України, а саме гора Говерла. ЇЇ відвідують як і екскурсійні толпи, так і туристи ну і звичайно найвищі чини держави. Її вершина міститься не в одній маршрутній нитці. Ну і насправді підйомів на неї більше ніж один. Тому варіацій хоч відбавляй. Але якщо у вас є лише два дні і на додаток ви хочете потрапити на потяг в середині другого дня, то варіантів у вас не так то і багато:

- Пішу одиничку, на Мармароси, - я трохи задумався, розгрібаючи лекцію про різновиди вірьовки і назви ключових точок походу, - і Чорногори.

- А скільки днів ідете? - уточнив продавець туристичного спорядження.

- Шість.

Він трохи замислився, підбираючи слова і нарешті промовив: