Найцікавішим питанням, коли ти на іншому континенті і під’їжджаєш до кордону з іншою країною, може бути лиш - "не дивився, віза нам потрібна?". А відповіді в мене не було. Це перша згадка за 21 січня 2019 року. Для нас з Юрой це був всього десятий день мандрівки, але знаходячи календар подорожі я думав, що пройшло мінімум два тижні. І це лиш знаючи, що ми там були три тижні, так би я дав пару місяців. В голові вже давно була каша, ми стільки всього цікавого побачили і проїхали - побували на краю землі та побачили пінгвінів, Фіцрой, гігантський льодовик. А попереду було ще стільки всього. Проте спочатку ми мали заїхати в Чилі.
1. Короткий екскурс в попередню частину:
Кордон Аргентина - Чилі
Мдаа, у нас переїзд в іншу країну, а що там по візі, ніхто й не дивився. Причина була доволі проста - найпроблемнішим місцем у підготовці поїздки був - Національний парк Торрес-дель-Пайне. Це саме той парк, що очікував нас з іншої сторони кордону. І чесно кажучи ми навіть думали його пропустити, але таки хотілось реалізувати, тож пішли до кінця. І було б дуже тупо застряти на кордоні.
2. El Calafate → Puerto Natales:
Чудово, що Юра посміхався, каже сам забув, але пару днів тому дивився і українцям нічого не потрібно. Тож можна було розслабитись, чи ні?
У нас з собою було трішки сушеної їжі, а з їжею потрібно розбиратись окремо, так як на державних сайтах все написано "дуже доступно", на форумах же всі пишуть лише про свій досвід і часто забувають писати, що саме везли. Ми ж із собою брали пакетовану сушену їжу. Чудово, що вибір національних виробників вже широкий, тож на Чилійску частину у нас були пакети на яких написи не лише українською, а й продубльовано англійською. Їжа потрібна була на ті дні коли у нас не буде сил готувати, а це майже всі вечері в парку, планів у нас було багато. Проте це був більше стратегічний підхід, а не економія, тож при потребі можна й викинути, хоча й не хотілось.
3. Документи:
Кемпінг Güino
Жити в Перто Наталес вирішили в кемпінгу. Не те щоб ціни в місті уходили в космос, але навіщо ми брали намет і все до нього, якщо ночувати в будинках? Такий був наш початковий план - ночівлі в хостелах/готелях там де без них ніяк. Це в основному були великі міста де кемпінгів взагалі нема + там де ми кудись їхали на цілий день. В результаті за всю поїздку - 8 ночей в кемпінгу проти 11 в житлі і одна бонусна ніч в автобусі.
Величезним плюсом кемпінгу Güino було те що він знаходиться в 100м від автовокзалу, тож по прибуттю ми телепортувались прямо в кемп. Місця не бронювали, хоча це можна зробити через booking. Із зручностей в кемпінгу були:
◌ місце захищене від вітру;
◌ гостьова кімната/кухня де можна перечекати негоду чи просто відпочити;
◌ зарядки;
◌ Wi-Fi;
◌ душ;
◌ а також такі ніштяки як тостер, духовка, настільні ігри, книги.
Вартість - 7$ з людини.
4. Песик гріє наше місце. Варіант "До":
І тут я хотів розписати як воно перший раз в кемпінгу, так як ночей в наметі в мене було багато, а от кемпінгів до цієї поїздки ще не було. Проте, пам'ятаєте про кашу в голові? Так от, що не сфотографовано те забуто або потребує багато часу щоб відновити послідовність.
Почнемо з далеку: на моменті планування у нас були грандіозні плани - проїхати всю країну на автобусах. Поступово, з обробкою матеріалу та місць, підхід доводилось кардинально змінювати. Так у нас вилетіли два самих довгих переїзди, трохи перетусувались місця і на цьому вдалось виграти два з половиною дні. Та з аналізом місць ставало зрозуміло, що на кожне з них у нас доволі мало часу, взагалі нема запасних днів, а потім вилетіли і дні відпочинку спочатку на океані, потім і розгрузочні. Думаю, між двома цими великими частинами (що було до цього блогу і що буде далі, журнал і книга до речі так і діляться) якраз і не вистачило розгрузочного дня. Кількість фото це також підтверджує, що втома дала своє - попередній і цей день я пам'ятаю не дуже добре. І десь в попередніх днях був перший кемпінг в El Calafate. Скоріше за все він був після льодовика, так як після переїзду з El Chalten нас завезли прямо в житло і там ми домовились за перенос на день раніше, на наступний день залишили речі, а після повернення з екскурсії на льодовик відправились в кемпінг Amsa. Тому схоже детальніше про кемпінги буду розписувати в окремій частині, там і відновлю хронологію та враження.
Пуерто Наталес
Частково день відпочинку реалізувався в цьому місті. Так як по факту на цей день у нас було: доїхати до Чилі, купити газ, переночувати. Але коли ти в новій країні, то відпочивати тобі хочеться найменше.
Була післяобідня година і ще було достатньо світлового дня щоб подивитись яке воно чилійське містечко. І так, населення в Наталес всього 18 тисяч і хоча це доволі старе поселення, але нічого примітного тут нема, зараз воно в основному живе через те, що це зручний хаб для подорожуючих Патагонією, в основному саме в той парк який ми їхатимемо завтра. Але тим не менш, потрібно було подивитись і оцінити самим. Це все-таки перше і останнє Чилійське місто в цій подорожі.
6. Розташування Пуерто-Наталес:
Переїзд в національний парк Торрес-дель-Пайне
Настав день Х, коли мало вирішитись потрапим ми в парк чи ні. Хоча по цьому парку було прочитано найбільше інформації, але потрібно признати, що підготувався по ньому найгірше.
Справа в тому, що я прочитав багато інформації і вона сильно відрізнялась в залежності від країни походження. Найбільше мене турбував момент, що для парку потрібні броні в кемпах. Перевіривши кемпінги які нас цікавили - і спочатку все було погано. Тож довелось піти по всіх форумах щоб почитати хто і що робив. Після всієї прочитаної дічі я вже ні в чому не був певен. Тож й переймався до останнього. В результаті забронювали одну ніч трішки на відшибі, але де вже знайшов багато цікавих місць і ракурсів. Потім вийшло забронити ще одну ніч в кемпі який стояв на класичному W-треку. Моніторинг ще одного потрібного кемпінгу так нічим і не закінчився (місця під намет там обмежені, тож йти навмання не хотілось), тож ми їхали з двома бронями з трьох і варіантами що якщо не вийде продовжити бронь, то повернемось в попередній кемп або виїдемо з парку. Ховатись десь в кущах ніякого бажання не було.
В парк нас пустили, броні ніхто й не перевіряв.
14. Спрощена карта парку:
 |
| кольорові маркери - відвідані місця, сірі - пропущені |
↓↓ в наступній частині ↓↓"Кемпінг Lago Pehoe"
Сподобалось? Стати частиною пригоди легко! Перший том вже надруковано в трьох варіантах і вони доступні до замовлення в елекронному магазині:
Дописати коментар