15 серпня 2023

Парк Торрес-дель-Пайне та кемпінг Pehoe - очікування і реальність :: Патагонія

Парк Торрес-дель-Пайне й через три роки для мене залишається найсумбурнішим місцем всієї подорожі по Патагонії. Не дивно, що вступна частина блогу була такою ж. З другого разу все вийшло б краще, але цей сумбур був частиною нашої пригоди і зробив для нас цю подорож такою якою вона була як тільки ми вийшли з автобусу.

В попередніх частинах:

В цій частині:

 • Парк
 • Кемпінг Pehoe
   ◦ Околиці
   ◦ Ранкові зустрічі в таборі
   ◦ З одного табору в інший
   ◦ Підсумки про кемпінг

Парк

Автобус з Puerto Natales спочатку привіз усіх туристів до входу в парк. Він очікував на парковці навпроти адміністративних будівель доки пасажири, що їхали далі, оформлять документи і він зможе продовжити маршрут. Наш перший табір був в стороні наступної зупинки (біля парому, рис. 1), тож ми поїхали далі. І хоча по дорозі між зупинками було декілька цікавих видів, проте ми не були морально готовими йти в четверо більший кілометраж заради цих видів, а насолодись в лінивому режимі з автобусу. Насправді і на майбутній ділянці вистачало схожих видів.

А от чому ми не потрапили в одне з культових місць цього парку - оглядовий майданчик Las Torres, читайте в попередній частині.

1. Спрощена карта парку:

2. Водоспад між озерами, цей вид відкривається по дорозі від парому до табору Pehoe, буквально на першому ж кілометрі:
3. Майже на старті маршруту. Щасливі, що добрались в парк:
4. 
На маршруті було багатенько цікавих і мальовничих місць. І хоча здається, що телефони "вже фотографують добре", але так не працює коли проходять роки. Так в 2022 помітно, що в 2019 вони таки фотографували гірше. Змоги ж зупинитись на кожній ділянці у нас не було і доводилось робити кадри "на ходу", а потім, після тривалого відпочинку вдома, розуміти, що місця були варті зупинок. Накопичена втома грає проти тебе.
5. Фото зроблене на зворотній дорозі, так як далі ми повертатимемось до парому щоб перебратись на інший берег озера:
6. По дорозі:

Кемпінг Pehoe

Програма дня не була насиченою, у нас були заготовлено пару місць які хотіли відвідати. Найголовніше було поселитись в перший кемпінг і розібратись з місцевими порядками. Поки ми розібрались тільки з погодою - світило яскраве сонце і хоча був літній сезон, а висота не була великою, та сильний вітер зі сторони Анд та океану змушував натягнути шапку і капюшон та поспішити. Тож 6.5 км, що відділяли зупинку автобусу і адміністрацію кемпінгу ми проскочили трішки більше ніж за годину, за цей час сонце встигло змінитись дощем і повернутись назад.
7. Вид на кемпінг з найближчого пригорку:
Увесь табір видно на фото №7. Ближче наше місце - це зручний стіл з лавками і навіс чи то від опадів чи то від вітру. До найближчих сусідів понад десять метрів, від них по боках ми були закриті деревами, тож особливо ніхто не заважав, та й всі під кінець дня були такі стомлені, що було не до гульок.
До туалету з душем, воно ж місце щоб набрати воду, менше 100м. Із самого кайфового - тепла вода в душі. І все це за 10$ з туриста за ніч. Умовами кемпінгу ми були більш ніж задоволені. А може я був щасливий, що ми добрались і всі мої параної могли відпочити.
8. Ближче наше місце виглядало ось так:
Юра відповідальний за їжу, я - ладнаю табір, GoPro - робить фото, а на столі стоїть багаторазова ємність для води з місцевим Юпі - наше спасіння від вже "набридлої" звичайної води.

Околиці

Так як завтра ми мали вже виселятись і переїжджати в інший табір, а попереду були заплановані місця які потрібно відвідати, то часу на все про все було не так вже й багато. Тому ми й не зупинялись по дорозі в усіх цікавих місцях, а хотіли видертись якомога вище і подивитись на гірські хребти з висоти.
Для такого місця біля кемпінгу було чудове місце, яке на карті позначено як Mirador Condor. По карті, з цієї висоти мав відриватись вид на основні гірські масиви парку: Cerro Paine Grande (3050m), Cordillera del Paine (2884m) та Monte Almirante Nieto (2640m).
Mirador Condor = оглядовий майданчик Кондор. Кондор - загальна назва для видів американських грифів, вони є найбільшими літаючими птахами Західної півкулі.
Згідно треку нам потрібно було піднятись на ~210 метрів. Оглядовий майданчик був на висоті 250 метрів над рівнем моря, відповідно озеро і наш табір знаходяться на рівні ~40 метрів. Наче як зовсім небагато, якби не два але: шикарні види які зупиняють тебе кожні п'ять хвилин і надпотужний вітер.
9. Після ночівлі під Серро-Торре ми думали, що вже не зустрінем такого сильного вітру, але Анди продовжували нас балувати екзотичними перевірками. В кадрі Юра на фоні "пагорбу" на вершині якого і був оглядовий майданчик. Із цікавого - в правому верхньому куті на короткий момент видно "коридор" між двома пагорбами, в тому місці вітер був максимально сильним:
10. Види на хребет по дорозі на майданчик:
11. Вид з майданчику:
13. В мене з якогось дива взагалі дуже мало фотографій з цього місця, тому довелось покопатись в Юриних фотографіях і зібрати панораму з кадрів зроблених з різних ракурсів:
Оглядовий майданчик був вартий не лише того щоб на нього підніматись, а й взагалі добиратись в цю частину парку. Тут мала б бути якась панорама на 360 градусів, але схоже я залишив собі заначку по яку варто повернутись і зробити додаткові кадри. Взагалі б не задумуючись повернувся в ці (це я про увесь наш маршрут) місця і не факт, що зі скороченою програмою.
Проте стежка не закінчувалась на вершині і прогулялись трішки далі, майже одразу зустріли наслідки пожеж які охоплювали ледь не всю територію парку. На цю тему в адмін.будівлі крутять інформаційні ролики, також можна зустріти багато інформаційних стендів, що вже говорити про розмір штрафу за відкрите багаття.
14.
15.
    
В табір ми повернулись по світлому, бо на захід сонця в моїх планах було пофотографувати озеро. Це було одне із небагатьох місць в цьому парку де я собі відмітив місце на карті міткою "ракурс". Але тут зійшлось стільки класичних зірок, що не дивно, що я до сих пір не задоволений результатом. І назви цих причин наступні: дуже шикарні місця і замало часу щоб зрозуміти чим саме воно мені сподобалось; накопичена втома як фізична та і трішечки від фотографій які зроблені за останні дні.
16. Одне з фото з того вечора, Mirador Cardan:
Назва оглядового майданчика з фото №16 - Mirador Cardan.

Ранкові зустрічі в таборі

Так як паром був о 16й, а ми вже знали, що зворотна дорога у нас займе десь годину, тому увімкнули лінивий режим - по-перше, вранці я не пішов на зйомки (геніально проїхати сотні тисяч кілометрів і потім спати, але як вже є), натомість ми добряче відіспались і лише після сніданку зібрали табір та пішли в сторону адмін будівлі. Там я пішов на берег типу пофотографувати, а Юра залишився під деревом з метою зловити інтернет і повирішувати робочі питання.
17. Чому "типу пофотографувати?", відповідь на це питання бекстейдж і відсутність результату:
Трохи помучавши себе і фотоапарат повернувся назад, так як там почав гуляти птах, прям серед людей. Він сміливо підходив майже до людей, уважно розглядаючи чи ніхто не загубив яку їжу, і лише після ретельної перевірки переходив до іншої купки людей.
18.
  
19. Поки я фотографував птаха, до Юри завітав інший, більш екзотичний гість. 
20. Вчора ввечері була схоже та сама сімейка, але більш забавна ситуація - малеча репетувала і вимагала їжу у матері, в той час як батько спокійно собі сидів на сусідньому дереві:
  

З одного табору в інший

Наступний табір Paine Grande знаходиться з іншого берегу озера і хоча до нього всього лише 8км по прямій, проте варіантів як туди добратись не багато: це або а) трек ч.з. інші табори де у нас нема броней, а це вже понад 50км і за один день ми явно не встигнемо або б) паром. Варіанту пройти брід (так як озеро з'єднане з іншим) і пройти напростець - не існує. По-перше, брід перед водоспадом ідентичний тому, що був на фото №2. По друге, навпростець в цьому парку не працює, так як рослинність переважно непрохідна і там де нема стежок, то пройти можна тільки недалеко і з дуже великими проблемами. Плюс до всього, ходіння не по стежках в цьому парку дуже не вітається. На стільки не вітається, що про це є ролики, а стежки які мимоволі розійшлись на декільки потоків, закладають гілками і роблять непрохідними. Це зроблено по причині того, що цей парк дуже популярний і кількість пішохідних туристів колосальна. І якщо всі будуть ходити так як хочеться, то парк буде суцільною павутиною стежок.
Якщо підвести підсумок - ми пішли на паром.
21.
22.
23. Човен і розклад:
Паром це двопалубний катамаран. Ми розмістились на відкритій другі палубі. 
З того, що варто відмітити, то тут ми зіштовхнулись з мультивалютним питанням і як його вирішують не на твою користь. Долар до євро при нас конвертували 1:1 при ринковому курсу ~1.3:1, також долар до песо конвертується до вигіднішої круглої суми, ніхто не буде заради тебе щось робити з рештою, тож найвигідніше розраховуватись місцевою валютою. Звичайно тут відкривається інша сторона, що тобі потрібно знати актуальні вартості щоб не залишитись з песо на руках в кінці подорожі, проте це і частина поняття "вартість" як і грошей, власного часу так і поняття "досвід" в протистоянні подорожей у складі комерційної групи та самоорганізованої.
24. Капелюх доволі швидко довелось зняти, вітер був ледь не таким самим як вчора на підйомі.
  

Підсумки про кемпінг

◦ Веб-сайт кемпінгу: campingpehoe.com
◦ Відстань від зупинки до парку: 6,5км
◦ Вартість проживання: CL$ 12'000 з мешканця (інформація на момент 2019-2022 років, актуальну інформацію перевіряйте на сайті).
◦ Що можна подивитись тут або по дорозі: Mirador Condor, Mirador Cardan - поряд з кемпінгом; Salto Grande (водоспад), Hosteria Pehoe (готель-ресторан на острові) - по дорозі; Cuernos - оглядовий майданчик в 3км в іншу сторону від автобусної зупинки.
◦ Плюси: менш навантажений; легше знайти бронь; круті оглядові майданчики.
◦ Мінуси: знаходиться не на W-треку, трохи на відшибі (але в чомусь це плюс).
В цілому ми цим кемпінгом залишились задоволені. Він комфортний, цікавий. Я не втомлююсь повторювати, що тут круті оглядові майданчики. Єдиний суттєвий його мінус - він знаходиться не на W-треку. А так то в багатьох моментах він мені сподобався більше ніж наступний, проте якби ми відвідали "сірі" кемпінги, то я б замінив цей кемпінг на інший - кемпінг El Chileno і можливість побувати на оглядовому майданчику Las Torres з канонічним видом цього треку. Але такий результат малої вибірки. 
25. Mirador Las Torres з пошуку в гугл:

↓↓ в  наступній частині ↓↓
"Кемпінг Paine Grande"


Сподобалось? Стати частиною пригоди легко! Перший том вже надруковано в трьох варіантах і вони доступні до замовлення в елекронному магазині:
Коментарі:

Дописати коментар