Показ дописів із міткою друк. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою друк. Показати всі дописи

01 грудня 2021

Як друкуються фотографії в темній кімнаті? Проявка та підготовка

01 грудня 2021 12:55

Процес друку в темній кімнаті залишається для мене чимось чарівним ще з тих часів, коли ми з батьками друкували так дитячі фотографії. Тому маючи можливість, вирішив вчергове поринути в цей світ і поділитись як думками так і процесом.
Детальніше
0
Posted by at 12:55 Немає коментарів:
Labels: , , , ,

22 квітня 2021

Posted by at 18:16 Немає коментарів:
Labels: ,

03 вересня 2020

Аналоговий світ: про те як я спробував середній формат

03 вересня 2020 19:30
Для чого фотографувати на плівку в 20-му році? Що таке кроп, повний кадр, середній кадр? Плівки: 35 та 60мм, чи є ще щось?
Тут я спробую пригадати свою хронологію з плівкою, чому заново продовжив на неї фотографувати, що встиг протестувати, що з того сподобалось менше, а що більше. Чим бавлюсь зараз і на що заглядаюсь. Буде цікаво і багато тексту, фотографій і продовжень 😉

Зміст

 • Як все почалось?

 • Коли все змінилось?

 • Середній формат в обличчі Салют-С

 • Коли ще раз все змінилось

 • Чим зайнятий зараз і що планую?

 • Чому фотографую на плівку?


1: Як все почалось?

Якщо не брати до уваги дитинство, то свідомо на плівку я вперше сфотографував в 11му або 12му році. Важко зараз пригадати обставини, але здається це було після чергового вечора триндєлок про фотографію з одногрупником Євгеном. Що точно, так це те, що по оголошенню купив Зеніт 12ea який до мене побував і на Кавказі і на Памірі, а тоді розпродавався разом з колекцією фотоапаратів та об'єктивів.
1. Зеніт 12еа:
З тих часів в мене зберіглось пару плівок де ми лазили Києвом і щось фотографували. Процес був дуже крутий, результат же був геть не той на який очікував. Але от саме процес став рушієм того, що періодично я брав свій Зеніт в поїздки.
2. Фотографії з поїздок 2015-16 років (перші дві надруковані, інші - скан):
 
 
Насправді, поки не заліз в архів плівок, то мені здавалось, що в мене була суттєва перерва, бо пам'ятав лише перші вилазки Києвом і тоді вже похід Карпатами (про який буде далі), а виявляється ситуація була трохи інакша: до 16го року включно я фотографував максимум по одній плівці в рік, що якби зовсім ні про що, а от з 17го дещо змінилось.

2: Коли все змінилось?

В 17му році було декілька подій які дещо змінили мій аналоговий світ. Але на деякий час перенесемось в інше місце де велась розмова про одну фото-майстерню, без фігурування назви місця. І от співрозмовник дуже швидко розуміє, що також знає цей підвал і історії такого плану про це ж місце.

Трохи негативу

Так вийшло, що раніше в мене не було особливо вибору де купувати, проявляти та друкувати. І звертався завжди в одне місце, де клієнторієнтованість та взагалі відношення до тебе і твоїх запитань були такими, що з часом взагалі не хотілось туди спускатись. В результаті останній раз проявку робив в багетній майстерні де робилось "все і дешевше" і при тому там результат був в рази краще ніж робота майстрів які запороли друк настільки, що було соромно віддавати друзям і довелось передруковувати всі фотографії, ну і звичайно це робилось під акомпанемент заяви "та ви... навіть не помітите різницю між прямим друком, так друком зі скану".
Але плівкова фотографія таки розвивалась і в 17му році я дізнався про іншу майстерню яка завжди заряджала енергією.
3. Архівне фото 17го року:

Ну а далі тільки про хороше

Також того ж року я поїхав в Суми на круте паті і прихватив із собою фотоапарат (куди ж без нього то). В результаті все було ульотне, але головне таки зрозумів, що хочу щоб деякі моменти залишились на плівці. Нічого цікавого в кадрі не було, але були місця які багато для мене значать.
4. Річка Псел:
А тоді була ще одна ключова подія. Якимось дивом я вирішив, що хочу взяти Зеніт в похід  який планувався в жовтні (прочитати детальніше про "Плівковий похід до Свидовця"), там ще планувався цифровий фотоапарат, але для нього взялась занадто нова карта-пам'яті, так що залишились ми з Зенітом, гоупрохой і телефонами. І от сама ключова річ була навіть не в поході, а після, коли проявив плівку і запитав кому пічатнути. Про те, що всі захочуть надрукувати я не подумав. В результаті було купа друку, розсилка і передача фотографій. І це залишило дуже теплий слід в тому році, який ще не закінчився.
5. Фотографії зі Свидовця:
   
 
Я вже писав, що знайшов нову майстерню де мене все влаштовувало - і плівок більше і атмосфера крута і проконсультуватись можна, а ще вони проводять круті зустрічі де інші люди діляться досвідом (і розмова зараз йде про "Фото в рамке"). На одну зустріч і в мене вийшло вирватись, вже не пам'ятаю про що саме там розповідали, головне вона мотивувала, а ще дізнався де можна полазити по барахолках і знайти техніку щоб протестувати. Так я і придбав Салют С.

3: Середній формат в обличчі Салют-С?

6. Салют-С
7. Салют-С

Що вазагалі таке "середній формат"? 

Швиденько пірнемо в типи плівки і поговоримо про розмір кадру. І почнемо не з класики, а з сучасності - якщо зараз почати обирати фотоапарат, то однією із характеристик буде розмір матриці. Насправді ця характеристика буде в будь-якому пристрої пов'язаним з фото. Різноманіття ж доволі широке, від крихітних в телефонах (в сучасних флагманах цей показник порядку 1/2.3" - 1/2.6") до 1 в так званих повно-кадрових фотоапаратах. Розмір же буде рахуватись як співвідношення до "еталону" - 35мм плівки (розмір кадру - 24×36мм).
Розглянемо найпопулярніші моделі:
 • iPhone 11 = 1/2.55"
 • GoPro Hero8 = 1/2.3"
 • Більшість популярних компактних камер = 4/3"
 • Кроп-камери Canon, Nikon = 1.5 - 1.6
 • Повний кадр = 1
Візуально це буде виглядати ось так:
8. Візуальне порівння розмірів сенсорів (фото взято звідси):
Як видно із зображення чим менше значення кроп-фактора (Kf), тим більше фізичний розмір матриці. І в один момент можна подумати, що світ зупиняється на розмірі в 24×36мм. Але тут на сцену виходить середній формат з розміром кадру від 45х60мм до 60х90мм. Але і це не межа ... є ще листова-фотоплівка, але про це якось іншого разу, так як і про 16мм плівку не згадав, та і дагеротип цікава річ.
І того, по основній фото-плівці на сьогоднішній день:
1. Тип-120 або 60-мм фотоплівка – неперфорована фотоплівка для середньоформатних камер. Можливі кадри: 6х4.5 - 16ть кадрів на плівку, 6х6 – 12 кадрів на плівку, 6х7, 6х8, 6х9, (ті що підуть далі не зустрічав) 6х12, 6х17, 6х24.
2. Тип-135 або 35-мм фотоплівка – касетна плівка с двосторонньою перфорацією. Буває на 24 та 36 кадрів при розмірі кадру 24х36, з відомих виключень це використання цієї плівки в середньоформатних камерах, тоді розмір кадру буде не стандартним для цього типу – 24х60.

З розміром розібрались. Скоріш за все виникне питання - а навіщо?

Мені хотілось середній формат по єдиній причині - він круто виглядає 😁 якщо уточнити, то насправді мені найбільше подобалось в ньому те, що можна дивитись в великий відео-шукач і бачити реальне світло. Фото звичайно цього не передає, але нижче спробую пояснити.
9. Так виглядає реальний світ, коли дивишся на нього через шахту фотоапарата:
10. Для розуміння як це виглядає на фотоапараті:
Відео-шукач в фотоапаратах доволі маленькі і тільки в сучасних бездзеркальних фотоапаратах він доволі великий і зручний (я зараз про Sony a7). Але все-рівно ти дивишся на світ через дуже маленький окуляр (а інколи не на реальний, а на цифровий). В Салют-С в тебе для цього є 60х60мм і до всього цього ти бачиш реальне світло. Так днем воно тебе реально сліпить, тут цікавіше дивитись на паралакс. Я б сказав би, що тут дійсно видно. А до всього цього в тебе просто кубик в руках, якщо все зняти, то вийде ось таке і воно і є "фотоапарат" (тут знято об'єктив і відсік для плівки)
11. 
Але...

Про перші кадри

Перший час мені набагато більше подобалось дивитись, адже результат був ще та какаха. Я банально не розумів, що з усім цим робити щоб перейти від етапу "кайф від процесу" до "хоча б якийсь результат". І тут мені допомогло тільки більше фотографувати, як на плівку в цілому, так і на повний кадр (щоб почати розуміти різницю від кропу) так і власне на середній формат.
12. Самий перший кадр на Салют-С, завжди подобалось це дерево, але не знав що з ним робити:
13. Та ж плівка:
14. Та ж поїздка, інша плівка:

Улюблені знімки і коли почало хоча б щось виходити

Розуміти результати я почав після пари місяців з цифровим повно-кадровим фотоапаратом. На сьогодні я відфотографував всього 7м плівок, ось обрані цьогорічні результати:
15. Дві різні Kodak Porta400:
  
 


4: Коли ще раз все змінилось

На фоні вдалого і позитивного 2017 в плані плівкової фотографії, я задумався над тим, що хочу продовження фотографування на плівку, але вже не з Зенітом. На тій же барахолці де я взяв Салют я ще прихватив Київ-19 і пересвідчився в тому, що це не я косий, це в Зеніті доволі не зручний відеошукач. Мій вибір був між двома категоріями "олдскул" (аля Canon A1) або те, що мені рекомендував друг Діма - "візьми щось із останніх версій з авто-фокусом і байонетом під твої об'єктиви". І от ця порада була дуже корисною. В результаті я взяв Canon EOS 30. Угашений далі нікуди, на першій же зйомці в нього відпало дзеркало. Але він відпрацював до 20го року, коли я його поміняв на ... точно такий же фотоапарат, але в ідеальному стані.
16. Canon EOS 30 ("друга версія" 20го року):
Canon EOS 30 або Elan 7e - плівковий дзеркальний фотоапарат, створений в 2000му році, замінений в 2004 моделлю Canon EOS 30V (останній плівковий фотоапарат фірми Canon в категорії "Advanced", випускався до кінця 2007го року).
• байонет Canon EF;
• TTL;
• 7 точок фокусування;
• плівка 135 формату;
• оснащений фокусуванням за допомогою погляду.
Поки він мене повністю задовольняє і працює як основна плівкова камера, а щоб покрутити і пофотографувати на щось конструктивно більш механічне в мене є Салют, в цьому і була ідея коли зупинив свій вибір на Canon 30.
17. Було й таке:
18. Після тієї події, я навіть на новому для страховки використовую армований скотч (тільки вже чорний):
Так я почав більше фотографувати, так за 2018 рік в мене було вже 8-м зйомок на плівку проти 3-х в 17му та однієї в 16-му. В 2019-му я фотографував в цілому менше і зйомок на яку брав плівку було значно менше, але плівки використано більше.
19. Фотографії 2018 року:
              
А в твоєму фотоапараті можна фокусуватись за допомогою погляду?🤨

 

5: Чим зайнятий зараз і що планую

Останні пару тижнів я збираю ось такий фото-збільшувач, про який планую написати окремо (ах да... увесь цей пост і писався через те, що буде пост про прямий друк). Вже закупив хімію, дістав трохи старого паперу, а попереду маячать вихідні які зайняті н-і-ч-и-м і на які у ванній буде організована червона кімната.
20. Фотозбільшувач:
Якщо все буде добре, то процес і бекстейдж (в будь-якому випадку в іншому об'ємі ніж буде в пості) можна буде побачити в телеграм-каналі.

6: Чому фотографую на плівку?

В мене друге дихання в плівці було по декількох причинах:
- мені дуже подобається процес (і да, він в мене відрізняється від того як фотографую на цифру);
- сфотографував - проявив - роздрукував (частіше зі скану, але це тема не сьогоднішнього дня) і все 🥳 ну інколи кропну чи ББ (баланс білого) поправлю, але де тут "купа часу на редагування". В цьому для мене і є кайф №2;
- можливість увесь процес зробити самому: сфотографував, проявив, надрукував, викинув. Це взагалі окреме задоволення, хоча з проявкою я вирішив зв'язуватись поменше. Чекайте пост про друк;
- ну і на закуску є можливість щось покрутити, почути як працює механіка.

Upd 1: Коротко про ті фотоапарти якими користувався

Малоформатні:
• Зеніт 12ea - дуже подобається естетично, тому залишив його в колекції. Але ... в нього я нічого не бачу і промахуюсь. Приємний і простий в користуванні, але я б поміняв його на щось аля Canon EA-1.
• Київ 15Tee - хоч на нього набагато краще видно, що ти фотографуєш і легше фокусуватись, але фотоапарат зовнішнім видом не сподобався + важкий, тому пробув в мене не довго.
• Canon Eos 30 - авто-фокус, байонет EF, доволі легкий. Приємний в користуванні. Із мінусів - як і всі інші EOS доволі складно знайти в хорошому стані. Поки зі званням "основний плівковий фотоапарат".

Середньоформатні:
• Салют-С - бюджетний вхід в середньоформатної світ, приємний в користуванні (бо все вкрадено з Хаселя), приємний звук. Але дуже проблемний + треба знати пару лайфхаків. 
• Bronica SQ-A - думка ще не сформувалась, але якість яку дає в рази вище Салюта. В планах порівняти з Mamiya RB67.

Залишились питання - запитай в коментарях або напиши в Фейсбук

Оновлення: перший бекстейдж з продовження можна побачити в моєму телеграм-каналі.
Детальніше
0
Posted by at 19:30 Немає коментарів:
Labels: , , , ,