По звершенню подорожі в мене зачасту бувають два стани: по скоріше потрапити додому і відіспатись; як же швидко промайнув час. Звичайно інколи хочеться і продовження і відпочинку, але таке найчастіше буває під кінець складного похода. Цього разу, сидячи в потязі, котрий мав довезти до Каталонії я виразно розумів, що був би не проти здати квитки і продовжити подорож.

Безперечно маяки стали приємним доповненням подорожі, так і хочеться жмакати кнопки клавіатури штампуючи літри водяного тексту про те, що там сподобалось, але всі ці потуги не зможуть передати ейфорії відвідин.

Звичайно на етапі підготовки хотілося до цього маяка потрапити на заході сонця, до цього на світанку, а над цим щоб були ось такі хмарки. Але де таке видано, як то кажуть не з нашою вдачею - яка погода була в таку вже й відвідував і зрозуміло, що не завжди в ідеальну половину дня, бо стислий графік є стислий графік. Отже, якщо відкрити карту Іспанії з усіма маяками, то мої чотири з п'яти запланованих на цьому фоні виглядають як нічого, але я не Флеш і не Ртуть, тому в міру своїх звичайних можливостей відвідав найцікавіші і найзручніші, можливо щось пропустивши.

2.

●●●●●

#2 Faro de Isla Pancha / Збудовано у 1860/1983 роках, висота над рівнем моря  13 м, дальність 39 км.

От якби не наступний, то він би сміливо посів перше місце в рейтингу, а так важко визначити переможця. Мабуть найсимпатичніший маяк з четвірки. І єдиний маяк який був побачений в таку погоду, яку хотілось - сонячний день йому дуже личив.

Біля цього маяка всі умови для його відвідин, окрім замка на хвітрці, і бесідка і лавки і невеличка парково-пікнікова зона.
3.

4.

●●●●●

#3 Faro de Cabo Ortegal / Збудовано у 1984 роках, висота над рівнем моря  124 м, дальність 17 км.

Так як попердній взяв собі лаври найсимпатичнішого, то цей займає перше місце в епічності. Хоча я мріяв потрапити до нього щоб помилуватись заходом сонця, але небо затягнуло ще в обід і хоча траплялись просвіти, але сонце на нього так і засвітило. Та навіть при таких похмурих умовах він виглядав дуже виразливо аж на стільки, що зворотня дорога була вже по темному.
5.

6.

8.

Між містами Більбао та Бермео затисався невеличкий острів Гастелугаче (повна назва котрого - Сан-Хуан де Гастелугаче / San Juan de Gaztelugatxe), який не був таким популярним серед туристів якби не примітна каплиця Х сторіччя, що розташувалась на верхівці скелі. Звивисті східці також додають неабиякого антуражу і так мальовничому місцю.

Це була безперечно найважча подорож з усіх у плані підготовки, насиченності, видовищності. Якщо не кривити, то на увесь процес підготовки було витрачено майже пів року з періодичними перервами між етапами. В результаті було подолано 1000км вздовж океану і в маршруті було пропущено лише одне місце і то через несприятливі погодні умови. Емоції вирують до сих пір, а бажання повернутись все не вщухає, хоча у світі ще багато цікавинок.