Показ дописів із міткою .Приказбеччя-I. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою .Приказбеччя-I. Показати всі дописи

22 квітня 2020

Kazbek: тритижневий гірський похід | ВІДЕО 🎬

22 квітня 2020 12:33
Вулканічне плато, Гергетський льодовик (як зверху так і в середині), Казбек, про те де довелось повернути - всього потрошку у відео про наш похід Приказбеччям у 2017 році.

31 липня 2018

Скелястий Біртвісі: каньйон, фортеця і туристи

31 липня 2018 10:05
Після-походна частина на фоні попередніх пригод інколи тягнеться унилінько, ти наче розриваєшся між двома станами і "з гір не хочеться йти" і "додому їхати не можеться". Але після трійки Приказбеччям ми все таки відшукали круте місце яке неочікувано дуже нас здивувало.

21 червня 2018

Казбек: мій перший п'ятитисячник

21 червня 2018 13:00
Мабуть цей пост мав починатись з пафосного "Даєш Говерла → Казбек → Еверест!", але натомість тут будуть цікаві зустрічі, високогірне озеро, пошук мобільного зв'язку, перехід по величезному льодовику та тренування в тріщині (не заплановані бонуси вууу-ху!). І власне саме сходження на вершину з погляданням караванів не зовсім адекватних людей.

18 квітня 2018

Суатісі

18 квітня 2018 10:05
І так, Суатісі. Суатісі - це село, Суатісі - це вершина, льдовик і перевали, Суатісі - це хард-кор. Суатісі - це обговорення ще на початку планування маршруту, обговорення в поході і після нього.
Що ж це звір і що ми там робили і що не зробили?

10 січня 2018

В якій водоймі краще купатись?:: Трійка в Приказбечі

10 січня 2018 10:05
Є в туристів така традиція як купатись в кожній водоймі на своєму шляху. Так як невідомо коли ще буде така можливість. Водойма то може й буде, але невідомо під яким прошарку льоду і снігу, тому задовільняйся тим що маєш. На цій ділянці в ролі ванни в нас було заплановане озеро Келіцад, але як виявилось є дещо приємніше ніж високогірне озеро.

30 листопада 2017

Як помістити п'ять туристів в тримісний намет:: Трійка в Приказбечі

30 листопада 2017 10:05
В першій "трекінговій" частині походу ми тестували тримісний намет на п'ятьох учасників, розміщували наші заброски, милувались шикарним лавовим плато і поступово готувались до наступної "технічної" частини.

Трохи про заброски

Як вже писалось раніше, похід складався з трьох частин. А отже, в нас було дві заброски. Основну ми встигли завезти у потрібне місце. А от з другою ми вже не встигали, та і взагалі логістика і завезення заброски зайняло більше часу ніж планувалось, то й отаборились ми не далеко від дороги.
Заброской називають організований на маршруті склад ресурсів в основному палива і продуктів харчування, проте інколи додається наприклад спорядження, якщо воно не потрібно на попередніх етапах, або ті ж самі батарейки чи одяг.
Власне перша частина маршруту в нас була без спорядження і все залізо пішло в першу основну заброску (в ній лежала їжа на 10-ть проти 5-ти днів другої заброски, тому то вона і основна. Все просто, критерій - вага і складність ділянки для якої вона потрібна).
Другу ж заброску довелось прилаштовувати на ходу - залишили на невеликому елеваторі.
0. Друга заброска готова до транспортування:
Фотографії Лариси

Початок маршруту

1. Місце першого табору - куди доїхали там і впали:
2. На старті маршруту:
Фотографія Лариси
Ще перед походом я думав - "от буду нотувати деталі на привалах, щоб потім було цікавіше писати". Ту концентровану депресивну писанину, що була в перший день тут точно не писатиму. Не знаю хто як, але мені в основному треба три дні щоб розходитись і звичайно в перший день мені не хочеться нічого, окрім пожрать і відпочити.
3. Півтора переходи від старту маршрута ми вже вийшли за населені пункти з асфальтом і опинились на природі:
4. Перший підйомчик, власний рівень депресії зашкалює:
5. Але чим ближче перевал тим ближче настрій "о, так і жити можна":
6. На перевалі Нарвані (н/к) з видом на долину де скоро стоятиме намет:

Наш п'ятимісний дім на педалях горбі:

Після того як вирішилось, що Толян в похід не йде і наша команда скоротилась до 5-х учасників, ми швидко переграли стратегію по спорядженню, в основному це торкнулось двох категорій: намету і фото-техніки. З фото то все просто - не брати дзеркало, загальну вагу вмістити в 2кг. Хоча і з наметом заготовочка вже була готова - брати не намет 3+1 і чисту, але легку 2-ку, а один 4-місний намет.
Вибір впав на Terra Incognita Ksena 3Alu (вибору в нас особливо і не було), про який офіційний сайт пише наступне: "Простора і комфортна модель тримісного намету, використовуваного протягом всього року" (тут Іван просто лютує - тримісна!? простора!? хоча чесно кажучи я також місцями лютував і не лише на рахунок просторості, але це мій бложик, тому не гівнятиму себе).
7. Схема нашого намету:
Такий собі імпровізований шатер для нашого циганського табору, головне що це зекономило нам майже 1,5кг у порівнянні з варіантом 2+3. Так, звичайно перші дні потрібно було звикнути до тісноти, потім, при можливості, почались експерименти зі сном валєтіком і ідеї виселяти винуватців в коридор. Так що до досвіду технічного додався ще досвід ночівлі.
А тепер найголовніше - як тримісний намет трансформувався в п'ятимісний?
Туристичні килимки мають ширину ~50см, тому для спортивного режиму рахується, що цієї ширини достатньо для учасника. Тобто фактично, в класичному положенні, намет чотиримісний. Але так як інша сторона 220см, то в довжину він майже п'ятимісний (44см на людину).
Про місце: скажу чесно, першу ніч було важко і взагалі не зручно, далі стало терпимо, а далі ти все таки не на прогулянці, то і на камені норм спати (і таке було). Коли в нас були рівні майданчики і ми лягали "валєтіком", то зразу відчувався бізнес-комфорт.
Комфорт: намет шикарний, в ньому два виходи, просторий тамбур, зручна поличка. Всі наші речі влазили (а нас все-таки було п'ятеро). В після-походній частині, коли ночували в чотирьох в ньому дійсно було просторо, вже не кажучи коли було лише два мешканці.
Рекомендації по намету: для того щоб він став "всесезонним" треба пришити сніжну спідницю. В комплекті там йде багато кілків, не обов'язково брати всі, ну це вже залежить від рельєфу маршруту, ми брали навіть не половину.
Що в ньому було погане: дуги, от з ними треба було обережно. В результаті ми їх погнули, не критично, але власнику мало радості.
Підсумок: в нашому випадку це був вірний вибір. Якщо не чіпати теми "як Терра скотилась" (намет успішно пережив тритижневу трійки + комерційне підкорення Казбеку), то намет підійде і для спортивного походу і для вилазки в Карпати. А на рахунок на скількох людей туди затрамбувати потрібно вирішувати виходячи з походних цілей.
8. Місце ночівлі №2:

Вулканічне плато

Гірський похід це не лише вершини і хребти, в основному це перевали і підходи під перешкоди, які пролягають то через льодовики, то через долини. В цьому поході в нас було чудове місце по дорозі до першого категорійного перевалу - Кельтське вулканічне плато. І власне для мене це була сама чудова ділянка в поході.
9. В серці найцікавішого зеленого місця за всю трійку:
Спочатку планувалось включити опис плато в цій частині, але виявилось, що хочеться вставити побільше фото і це виростає в повноцінну частину і якщо перше фото зацікавило, то більше знаходиться в звіті "Вулканічне плато і галявина тисячі барашків".

Перевал Хорисар Південний

10. Місце ночівлі (зліва джерело, прямо - Казбек, позаду - перевал):
• координати: 42°32'25.5"N 44°24'41.5"E (42.540402, 44.411537);
• категорія складності: 1Б;
• висота: 3430м;
• що потрібно із спорядження: льодоруб/трек-палки, каска;
• поверхня: цю інформацію демонструє наступне зображення  (там де зелене - травичка, там де сіре - дрібна морена, там де коричневе/червоне - середня і крупна морена);
11. Супутникова карта маршруту для проходження перевалу (синій - підйом; оранжевий - спуск; маркер - перевал):
12. Ось така морена на початку підйому:
13. Морена і скелі:
Фото Лори
• вода була на місці ночівлі + безпосередньо під перевальним зльотом, якщо трохи відійти від маршруту і піднятись ближче до скель (там же можна підшукати місце для ночівлі, власне в оригінальному варіанті ми і планували там ночувати), можна набрати зі снігу, що тане.
• ночівля: або там де стояв наш табір або як писалось вище. Наше місце хоч і було далі від перевалу, але там був кращий вид і місце приємніше.
• час підйому (від місця ночівлі): очікуються дані від хроніста.
• час спуску (в долину): очікуються дані від хроніста.
14. Карта для перевалу:
Сам Хорисар це старий згаслий вулкан (висота 3736м над рівнем моря). На ночівлі, піднявшись на морену, ми думали, що то є (це про рівну долину, яку можна побачити на карті) і все таки зійшлись в думці, що це залишки вулкану, що вибухнув. Так і є, от, що про те місце пишуть "Рядом взорвавшийся вулкан с лавовым выносом создал идеальный рельеф с сотнями дропов". Більше інформації і фото тут.
15. Електрона карта з маркерами:

16. Привал на спуску з перевалу:
Фото Лори
17. Вже внизу, на фоні перевалу:

28 листопада 2017

Кельтське плато і галявина тисячі барашків:: Трійка в Приказбечі

28 листопада 2017 10:05
Гірський похід це не лише вершини і хребти, в основному це перевали і підходи які пролягають то через льодовики, то через долини. В трійці в нас було чудове місце по дорозі до першого категорійного перевалу - Кельтське вулканічне плато. І власне для мене це була сама чудова ділянка в поході.

07 листопада 2017

Приказбеччя: анонс найдовшого похода і трішки деталей

07 листопада 2017 10:10
Це четвертий спортивний похід команди і третій по Грузії. Цього разу ми встигли прогулятись по приказбеччю, прогулятись в ущелині Дар'яла, зайти на Казбек, а також провести післяпоходнік в гарному канйоні. Отже, стисло про те що було і про що будуть наступні звіти.