Протягом нашої одинички ми побачили доволі багато нових цікавинок, а не лише протоптали понад сто кілометрів грузинської землі. Але льодовики залишили найсильніше враження (якщо не рахувати вершину Ушби, бо тут спірний момент, вершини то я раніше бачив, хоча й не "високих гір").

Уся краса найкрасивішого льодовика (а було аж три таких по яким ми потоптались, тобто було з чого обрати) нашої одинички схована під катом: