По звершенню подорожі в мене зачасту бувають два стани: по скоріше потрапити додому і відіспатись; як же швидко промайнув час. Звичайно інколи хочеться і продовження і відпочинку, але таке найчастіше буває під кінець складного похода. Цього разу, сидячи в потязі, котрий мав довезти до Каталонії я виразно розумів, що був би не проти здати квитки і продовжити подорож.

Між містами Більбао та Бермео затисався невеличкий острів Гастелугаче (повна назва котрого - Сан-Хуан де Гастелугаче / San Juan de Gaztelugatxe), який не був таким популярним серед туристів якби не примітна каплиця Х сторіччя, що розташувалась на верхівці скелі. Звивисті східці також додають неабиякого антуражу і так мальовничому місцю.

Мої попередні відвідини Горган були в далекому 2012, тоді це була прогулянка на Явірник з неймовірним світанком. Зараз же маршрут пролягав по центральним Горганам. На все про все ми витратили два повних ходових дня і дійшли до маршрутки на ранок третього.