На кордоні Чилі та Аргентини поряд з Фіцроєм височіє ще одна знакова вершина. Шансів побачити її в променях сонця не так і багато, тож не визиває подиву те, що навколо неї ходить багато міфів. Проте не про їх красу, з цим то все зрозуміло - вершина шикарна, а про спортивні досягнення першопрохідців. Неможливий маршрут або найскладніша "віа феррата" і все це Серро Торре.

Вулканічне плато, Гергетський льодовик (як зверху так і в середині), Казбек, про те де довелось повернути - всього потрошку у відео про наш похід Приказбеччям у 2017 році.

Навіть якщо ви не знаєте, як виглядає Фіц-Рой, ви скоріш за все бачили його неповторний профіль. Чому відносно не висока вершина в 3405 метрів манить альпіністів? Чим крутий парк? Погнали!

Мабуть цей пост мав починатись з пафосного "Даєш Говерла → Казбек → Еверест!", але натомість тут будуть цікаві зустрічі, високогірне озеро, пошук мобільного зв'язку, перехід по величезному льодовику та тренування в тріщині (не заплановані бонуси вууу-ху!). І власне саме сходження на вершину з погляданням караванів не зовсім адекватних людей.

Якщо коротко, то за дев'ять днів ми встигли пройти більше ста кілометрів, прогулятись по закритому льодовику, піднятись на три тисячі метрів і спуститись до рівня моря, пересіклись зі знайомими альпіністами на виїзді і спробувати нову версію пемікану від шеф-повара :) Про більшість із цього у стислому виді, це ж тільки анонс: